Інфраструктурні проєктив Криму

Розвиток економічного та рекреаційного потенціалу Криму багато в чому залежав від своєчасного впровадження новітніх інноваційних проєктів, реалізації сучасних конструкторських рішень у різних сферах життєдіяльності
півострова.

Значні зусилля та матеріальні ресурси вкладалися у становленнясфери лікувально-оздоровчого туризму, розгалуження залізничної мережі,будівництво промислових потужностей.
У фондах Центрального державного науково-технічного архіву Українизберігається чимала кількість документів, що утворилися в результатідіяльності провідних науково-дослідних, проєктних, конструкторсько-технологічних організацій та конструкторських бюро. Частина фондів архівуприсвячена проєктам кримських підприємств, здравниць, об'єктів залізничноїінфраструктури, розробленим за участі українських конструкторських установ.Прокладання ділянки залізничної колії «Інкерман 2 – Севастополь 2» у Кримубуло обумовлено стратегічною метою пришвидшити у 1951 році темпивідбудови Севастополя.

Illustration

План траси «Інкерман 2 – Севастополь 2», Кримська обл.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-434, Оп.1, од.зб. №2

За проєктом, саме ця ділянка колії стала складовою частиною
Севастопольського залізничного вузла і призначалася для подачі вантажів та
будівельних матеріалів на нову станцію Севастополь 2, розташовану згідно з
затвердженим генеральним планом міста, у районі Куликова поля.

Illustration

Скорочений поздовжній профіль «Інкерман 2 – Севастополь 2», Кримська обл.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-434, Оп.1, од.зб. №3

Крім того, завдяки налагодженню залізничного сполучення були створені всі
необхідні умови для організації масових перевезень з можливістю вільного
маневрування всередині вузла рухомих залізничних одиниць спеціального
призначення. Таким чином, повністю задовольнялися потреби прилеглих баз і
об'єктів Чорноморського флоту у залізничному транспорті.

Минав час, і з'явилася нагальна необхідність у добудові нових залізничних
магістралей. Проєкт залізничної гілки «Інкерман 2 – Камишова бухта» у 1969
році виборов перше місце у Всесоюзному огляді-конкурсі як найякісніший
об'єкт будівництва. І це закономірно, оскільки ця розробка вирізнялася
оригінальністю інженерних рішень з огляду на гірську місцевість зі скельними
виїмками, утвореними вибуховим способом, а також наявність штучних споруд.

Illustration

Схематичний план залізничної гілки «Інкерман 2 – Камишова бухта», Кримська обл.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од.зб. №4

Прокладання залізничних колій по лінії Інкерман 2 – Камишова бухта
здійснювалося першочергово з метою обслуговування Севастопольської бази
океанічного рибальства і транспортування свіжомороженої риби та продукції
консервного заводу з рибного порту в Камишовій бухті.

Illustration

План траси основного напрямкуЦентральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од.зб. №7

На додачу у зв'язку з уточненням об'єктів другої черги будівництва було
окреслено комплексне проєктне завдання з розширення Севастопольського
морського рибного порту. Зокрема, слід було прокласти під'їзні колії на
нафтобазу, будівельну базу «Кримгідробуд», дообладнати станцію Інкерман 2 і
роз'їзд Первомайський пристроями електричної централізації, а залізничну
гілку Інкерман 2 – Камишова бухта – постійними пристроями СЦБ.

Illustration

Детальний поздовжній профіль шляху на нафтобазу.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од.зб.№37

Одним з виробничих підприємств Криму, на якому апробовувалися новітні
технологічні прийоми, став Керченський металургійний завод ім. П. Л.
Войкова. Проєкт заводського цеху з виготовлення сталевого емальованого
посуду відзначили бронзовою медаллю ВДНГ на конкурсі творчості молодих
проєктувальників.

Illustration

Експреслабораторія, майстерні. План розташування обладнання.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-35, К. 1-252, Оп.1, од.зб.№1

У Криму до сьогодні функціонує чимало санаторних оздоровчих комплексів,
споруджених ще у минулому столітті. Будинок відпочинку у Нижньому
Місхорі (м. Ялта), санаторний комплекс «Кипарис» в Алушті – вирізняються
інноваційними для свого часу конструкторсько-проєктними особливостями.

Illustration

Літні спальні корпуси у Місхорі. Ситуаційний план.Центральний державний науково-технічний архів України, Р-31, К.1-515, Оп.1, од.зб.№2

Будинок відпочинку у Нижньому Місхорі (м. Ялта) розташований у
мальовничій місцевості поблизу моря та Місхорського парку. Будівництво
тривало впродовж року, введення в експлуатацію відбулося у 1959 році.
Загалом було спроєктовано дванадцять спальних корпусів з дотриманням норм
щодо сейсмічності регіону.

Illustration

Літній спальний корпус у Місхорі. Фасади, розріз.Центральний державний науково-технічний архів України, Р-31, К.1-515, Оп.1, од.зб.№7

Типовий технічний опис будинку відпочинку: чотири поверхи; площа забудови
– 269,0 м2; будівельна кубатура – 323,0 м3; кількість кімнат – 50; кількість
місць – 100.

При спорудженні санаторного комплексу «Кипарис» Міністерства сільського
господарства СРСР в Алушті було застосовано нове конструкторське рішення
рамного каркасу з розподілом колон за поверхами, з'єднанням ригелів з
колонами і між собою за допомогою наскрізних вузлових накладок.

Illustration

План типового поверху. Техніко-економічні показники.Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од.зб.№3

Впровадження сучасних підходів дало змогу запобігти надмірному
навантаженню ригелів на колону та своєю чергою зменшило обсяг
зварювальних робіт, максимально уніфікувало елементи каркасу, скоротило
кількість їх типорозмірів, суттєво спростило виготовлення і монтаж.
Металоконструкції каркасу будівлі мали витримати бічний тиск ґрунту,
власновагові, природні, сейсмічні та тимчасові навантаження на перекриття.
Розрахунок рамного каркасу проводився, з огляду на умови жорсткого
защемлення стійок під час встановлення на залізобетонні фундаменти.
Схеми каркасу та вузлів застосовані відповідно до авторського свідоцтва №
607907.

Illustration

План опорних плит.Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од.зб.№6

Спальний корпус санаторного комплексу має Т-подібну форму і розподілений
на 7 секцій на різних поверхах. Вузловою є 16-поверхова секція 7 (загальна
висота 53,2 м). Секція має форму прямокутника зі зрізаними кутами 16,6 х 13,2
м.

До трьох сторін прилягають: секція 6, яка має 11 поверхів і загальну висоту 36,6
м; секція 5 і розташована за нею секція 4 – відповідно 12 і 10 поверхів і висоту
38,8 і 33,3 м; секція 3 і розташована одна за одною секції 2 і 1, мають
відповідно 13,11 і 10 поверхів, висотою 43,2 і 33,2 м.

Illustration

Секція 5. Плани на відм. 0.000 – 38.270. Розрізи 64-64 –76-76.Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од.зб.№11

Основні несучі конструкції кожної секції спального корпусу спроєктовані у
вигляді рамного в обох напрямках сталевого каркасу з жорсткими вузлами
сполучення ригелів з колонами.

З огляду на гористу місцевість південної частини Кримського півострова під
час проєктування санаторних комплексів були передбачені спеціальні
ліфтопідйомники шахтного типу. Такі підйомники були сконструйовані для
санаторію «Сосновий гай» у м. Ялта (Місхор) для підйому і спуску до 170
відпочивальників у годину «пік» і евакуації хворих на ношах.

Проєкт планування, вентиляції та освітлення споруди розроблений для
максимальної зручності відпочивальників з втіленням оригінальних
інтер'єрних задумів.

У комплекс споруд ліфтопідйомника входять: припортальна ділянка, портал,
тунель, що сполучає портал і оглядову терасу зі стовбуром шахти, проміжною
та пристовбурною камерами, ствол шахти з ліфтами і верхній вестибюль.

Illustration

Будівельні конструкції.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-165, К. 1-282, Оп.1, од.зб.№2

Ліфтопідйомники спроєктовані з урахуванням 8-бальної сейсмічності району.
Вестибюль і пішохідний тунель виконані в індивідуальному дизайні.

Illustration

План споруди.Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-165, К. 1-282, Оп.1, од.зб.№2

Наразі вашій увазі представлено лише третину дигіталізованих
конструкторсько-технологічних інфраструктурних проєктів, реалізованих у
Криму.

Очікує на оцифрування левова частка архівних матеріалів ЦДНТА України, – а
це тисячі одиниць зберігання, які, зокрема, містять комплекси: Кримський
содовий завод (м. Красноперекопськ), Камишловський віадук (981 кілометр
залізничної лінії «Павлоград – Севастополь»), комплекс піонертаборів
санаторного типу (м. Євпаторія), виробничо-експериментальний завод із
розведення морських риб, Красноперекопське високомеханізоване товарне
рибне господарство, дослідно-промисловий цех окису магнію,
Сімферопольський міський молочний завод.

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Illustration

Центральний державний науково-технічний архів України

Back
Made with