Херсонщина під час Кримської (Східної) війни 1853

Кримська війна стала тяжким випробуванням для нашого народу. Особливих страждань вона завдала жителям Херсонської і Таврійської губерній, на території яких розгорталися бойові дії.

У жовтні 1855 року англо-французький флот піддав бомбардуванню населені
пункти Херсонської губернії на березі Дніпровського лиману – Станіслав й Широку Балку. На Азовському узбережжі від ворожих обстрілів постраждав Генічеськ, населені пункти на Арабатській стрілці. Жителі Херсонської губернії, зокрема й Херсона, Таврії стали учасниками головної події цієї війни – 349-денної оборони Севастополя. Особливо значною була їх частка на Чорноморському флоті, екіпажі якого після затоплення суденбилися на севастопольських бастіонах.

Серед учасників тих подій були й херсонці- офіцери флоту, випускники Херсонського училища торговельного мореплавства, члени Товариства вільних матросів з Херсона й Олешок.На Крим дорогами Херсонщини вдень і вночі рухалися війська, а з Севастополя йшли обози з пораненими й хворими воїнами, яким надавали допомогу в госпіталях, лазаретах, благодійних лікарнях Каховки,
Берислава, Херсона, в інших містах і селах краю.

Під час війни Херсонщина виявилася одним з найближчих тилів, де були зосереджені людські й матеріальні резерви російської армії. З артилерійських складів у Херсоні лише в 1854 році надійшло до Севастополя 6 тисяч пудів пороху. Чавуноливарний і механічний завод Вадона у Херсоні виготовив 60 гарматних лафетів для Очаківської фортеці. На населення Херсонської губернії ліг основний тягар забезпечення армії продовольством, кіньми, фуражем, транспортними засобами.