Херсон – центр морехідної освіти на Півдні України

Розбудова Херсона як першого російського чорноморського порту та Адміралтейської корабельні, зумовила потребу в підготовці кадрів для Чорноморського флоту у безпосередній близькості до місця його створення та базування.

У Херсоні наприкінці ХVІІІ ст. частково були здійснені урядові проекти з відкриття військово-морських навчальних закладів. Але з переводом Чорноморського Адміралтейства до Миколаєва питання про військову морську освіту в Херсоні було закрите. Натомість набула гостроти проблема підготовки спеціалістів для комерційного флоту та цивільного суднобудування, адже Херсон з часу свого заснування став значним центром внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

У 1806 році почала діяти Херсонська купецька верф. З 1798 до 1822 року на цивільних корабельнях міста було побудовано 358 суден для російських та іноземних
замовників. Морехідна справа місцевими кадрами вивчалася тільки на практиці: юнаки ходили матросами на купецьких суднах, врешті складали іспити для отримання атестату на звання шкіпера, штурмана або боцмана.

Розвиток мореплавства вимагав якісно нової, професійної, освіти. 7 лютого 1834 року імператор Микола І підписав «Положення про Херсонське училище торговельного мореплавства», метою якого визначалося «приготування молодих людей: по-перше, у штурмана і шкіпера на приватні купецькі морехідні судна, і по-друге, у будівельники комерційних суден». Урочисте відкриття нового навчального закладу відбулося 1 жовтня 1834 року. Під училище влада виділила три будинки колишнього дорожнього палацу Катерини ІІ на території старого Адміралтейства, збудовані ще у 1787 році. За «Положенням» училище повинно було готувати кадри для комерційного флоту всього регіону Причорномор'я. Тому до групи бюджетних учнів на основі конкурсу зараховувалися юнаки з Херсона, Одеси, Миколаєва, Керчі, Євпаторії, Феодосії, Ізмаїла та інших міст. Термін навчання складав 4 роки. Курсанти вивчали спеціальні дисципліни:
навігацію, лоцію, морехідну астрономію, комерційну географію, корабельну архітектуру, а також загальні науки й іноземні мови. Випускники училища отримували звання штурманів, помічників штурманів, корабельних майстрів та помічників корабельних майстрів. Після чотирирічної суднової практики з обов'язковим 24-місячним перебуванням у плаванні, штурмани складали іспити на звання шкіпера.

До 1867 року Херсонське училище торговельного мореплавсва підготувало для регіону Причорномор'я майже 200 вільних штурманів, які обслуговували російський торговельний флот у якості
капітанів вітрильних й парових суден у далекому і малому плаваннях.

До початку ХХ ст. не один раз змінювався статус училища, але воно продовжувало свою плідну діяльність. Тепер це найстаріший в Україні цивільний морехідний навчальний заклад – Херсонська Державна Морська Академія.