Східна (Кримська) війна (1853–1856) і Херсонщина

У середині ХІХ століття південноукраїнські землі, що на той час входили до складу Російської імперії, стали ареною кривавого цивілізаційного конфлікту – так званої Східної або Кримської війни.

Російська імперія, динамічний розвиток якої у XVIII столітті відбувався в основному за рахунок прирощування територій і на середину ХІХ століття вона простягалася вже на трьох континентах – в Європі, Азії та Північній Америці, значною мірою розширилась за рахунок земель Османської імперії.

Illustration

Список шкіперів і матросів Чорноморського флоту, захоплених у полон англійцями від 13 серпня 1854 р.

Щоб подолати своє відставання від технічного та економічного прогресу євроатлантичної цивілізації, яку на той час уособлювали Велика Британія та Франція, Росія спробувала встановити своє панування над землями Османської імперії на Балканах і Близькому Сході.

Illustration

Припис головнокомандувача Південної армії херсонському цивільному губернатору про евакуацію служителів культу у випадку військової небезпеки від 24 лютого 1855 р.

Якщо зараз приводом для втручання в життя інших держав Росія висуває захист "русско-говорящихˮ, то в середині ХІХ століття це був "захист православнихˮ. Османській імперії була висунута вимога про передачу Росії православних церков й інших земель у Палестині та згоду на протекторат Російської імперії над 12 млн православними підданими султана. Отримавши зрозумілу відмову, 21 червня (3 липня) 1853 року російські війська форсували річку Прут і окупували залежні від султана Дунайські князівства (Молдавію і Волощину).

Illustration

Повідомлення начальника Херсонської губернії Новоросійському і Бессарабському генерал-губернатору про стан берегових укріплень на Потьомкінському острові і у Голій Пристані, наближення ворожого флоту до Кінбурнських укріплень, підготовку установ м. Херсона до евакуації від 1 жовтня 1855 р.

Не владнавши цього конфлікту дипломатичним шляхом, 4(16) жовтня 1853 року Османська імперія оголосила Росії війну, турецькі війська атакували росіян у гирлі Дунаю і на кавказькому кордоні. Сухопутні і морські сили Османської імперії були розгромлені, відкрилась можливість для російської окупації Балканського півострова та Афганістану. Щоб попередити загарбання величезних територій в Європі та Азії, у російсько-турецьку війну втрутились Велика Британія, Франція, Австрія, Пруссія та Швеція.

Illustration

Рапорт херсонського земського справника цивільному губернатору про появу ворожої ескадри у Дніпро-Бузькому лимані поблизу с. Станіслава та ставлення населення до цих подій від 10 листопада 1855 р.

9 (21) лютого 1854 року Росія оголосила війну Великій Британії і Франції. Англо-французький флот увійшов у Чорне море, був висаджений десант на Балканах. Бойові зіткнення були на Балтійському й Білому морях та Камчатці. Але вирішальні битви з вересня 1854 року були у Криму. 349 днів особовий склад російського Чорноморського флоту обороняв Севастополь від флоту і десанту союзних військ. У 1855 році союзницька ескадра бомбардувала Одесу, зруйнувала Бердянськ, вчинила спробу висадити десант на Арабатській Стрілці, біля Генічеська, в Дніпро-Бузькому лимані, розгромила Кінбурнську фортецю.

Illustration

Витяг з метричної книги Успенської церкви м. Берислава Херсонського повіту про смерть воїнів, що перебували на лікуванні у Бериславському військовому напівгоспіталі за липень 1855 р.

Війна закінчилась Паризьким миром 1856 року, за яким була проведена демілітаризація Чорного моря, Росія втратила гирло Дунаю та відмовилась від претензій на "захист православнихˮ Османської імперії.

Illustration

Лист Херсонського приказу громадського піклування цивільному губернатору про спішну евакуацію херсонських установ до м. Олександрія від 13 січня 1856 р.

Разом з тим у період війни саме на українські губернії припав основний тягар постачання російської армії паливом і продовольством. Селяни прикордонних губерній змушені були нести цілодобові караули на кордоні. З їх мешканців формувалось ополчення. Випускники Херсонського училища торгового мореплавства (нині державна морська академія) брали участь в обороні Севастополя. На Херсонщині зосереджувалась резервна армія. На Карантинному острові (Херсон), у Голій Пристані, поблизу дніпровських переправ були збудовані ретраншементи (оборонні фортифікаційні споруди). На чавуноливарному заводі Вадона у Херсоні виготовлялись лафети для гармат.

Illustration

Листи командира гусарського його королівської високості принца Фрідріха Вільгельма Пруського полку до священика Збур'ївської церкви з проханням поховати воїнів, померлих у полковому лазареті. 1856 р.

У будинках місцевих жителів знайшли притулок тисячі біженців. Серед евакуйованих з Криму були і молоді вчительки – сестри Гозадінови, які назавжди залишились у Херсоні, відкривши першу жіночу гімназію. У багатьох населених пунктах (Херсоні, Бериславі, Генічеську, Любимівці, Олешках та ін.) діяли військові шпиталі, на їх кладовищах багато поранених знайшли свій останній спочинок.

Illustration

Білет Олени Власової, доньки херсонського вільного матроса, загиблого під час Східної (Кримської) війни, на отримання грошової допомоги до шістнадцятирічного віку включно від 7 червня 1860 р.

Back
Made with