Землетрус 1927 року

Одними з найпотужніших за магнітудою землетрусів, яких зазнав Кримський півострів на початку ХХ століття, стала серія підземних поштовхів влітку та восени 1927 року.

Перший шестибальний землетрус з епіцентром у Чорному морі стався вдень 26
червня на південному узбережжі Криму. Коливання земної кори не спричинили
серйозних руйнувань і жертв, окрім появи тріщин у більшості жилих будинків.
За повідомленнями в газетах, сума збитків тоді не перевищила мільйона
карбованців.

Значно потужнішим виявився наступний землетрус в ніч з 11 на 12 вересня,
який завдав лиха жителям Криму. Цього разу наслідки природного катаклізму
були більш серйозними: троє людей загинуло, 65 осіб – травмовано.

Припускають, що в осередку сила землетрусу досягала 9 балів. Протягом 11
годин кримці відчули 27 потужних поштовхів. Всього їх було зафіксовано
більше 200. На морі під Севастополем можна було спостерігати величезні
стовпи диму – палав метан.

Землетрус, що тривав кілька днів, призвів до руйнувань будівель прибережної
смуги від Алушти до Севастополя. Зазнали ушкоджень пам'ятки архітектури:
Генуезька фортеця, Воронцовський палац. Утворилися завали на шосе під
Ореандою, постраждало селище Кікенеїз, загалом у районі Ялти було
ушкоджено 70 відсотків споруд. Хвиля землетрусу дісталася й Сімферополя,
сколихнула селища у передгірній і степовій частині Криму.

Заклики допомогти потерпілим внаслідок землетрусу кримцям пролунали,
зокрема, і від співвітчизників з Полтавщини. На виконання Протоколу
засідання Полтавського округового комітету допомоги робітникам і селянам,
що постраждали від стихійного лиха в Криму, було розіслано відповідне
повідомлення та відозву долучитися до збору коштів.

З повідомлення Полтавського окружного виконавчого комітету до всіх
громадських, кооперативних організацій і районних виконавчих комітетів
Полтавщини про землетрус у Криму та заходи щодо допомоги місцевому
населенню, постраждалому від стихійного лиха, що зберігається у Державному
архіві Полтавської області: «У вересні місяці нашу найкращу частину Союзу
РСР спіткало велике лихо: стався великий землетрус, який зруйнував майже
все південне узбережжя Криму…Сотні тисяч робітників і селян Кримської
республіки потерпіло від землетрусу, втративши житла й все майно. В
загальному збитку від землетрусу вираховуються в сотні мільйонів
карбованців».

Громадські, професійні та кооперативні організації пропонували надати
матеріальну допомогу потерпілим, а райвиконкомам доручалося:
«…приступити до збору коштів…а також відкрити прийом добровільних
пожертв всіма громадянами як грошима, так і хлібом, реалізувавши потім
останній через кооперацію. Всі кошти направляти на біжучий рахунок
Округового комітету в Полтавській філії Держбанку».

У Відозві Полтавської округової комісії про допомогу робітникам і селянам
Криму від землетрусу пролунав аналогічний заклик долучитися до збору
коштів: «Робітникам і селянам Криму необхідно негайно оказати братерську
допомогу, якої вони чекають. Окрвиконком вніс 1000 крб. і запрохує всіх
трудящих…»

Відповідно до повідомлення Білоцерківського райвиконкому за час проведення
місячника допомоги робітникам і селянам Криму, які постраждали від
землетрусу, було зібрано кошти та доповідалося: «…для остаточного
підрахунку наслідків проведеної роботи у справі добровільного збору по
підписним листам на селах, райвиконкомом дана директива всим Селькомісіям
допомоги постраждавшим, аби останні до 14.02 надали маючі в них зібрані
кошти…»