Валерій Верховський. Газета «Кримська світлиця», 2020 рік, випуск № 1
Крим відомий у світовій астрономії на досить солідному рівні. Тут є і гори, хоч невеликі, і відносно чисте повітря, й вельми часто небо безхмарне. Й умови роботи комфортніші, ніж у центрі Середньої Азії.
Кримська астрофізична обсерваторія веде відлік від заснованої на початку XX сторіччя у Сімеїзі, на горі Кош-кая (відомої ще як Кішка), приватної обсерваторії заможного шанувальника астрономії Миколи Мальцова. У 1912 році він подарував її Пулковській обсерваторії в Санкт-Петербурзі, провідного в Російській імперії астрономічного центру. У 1926 році на горі Кош-кая встановили рефлектор англійського виробництва діаметром один метр, найпотужніший у тодішній Європі. Адже Гіссара, Бюракана та Баксана чи інших потужних гірських обсерваторій Радянського Союзу тоді ще не існувало. Їхні часи настануть пізніше. Під час Другої світової Сімеїзьку обсерваторію було знищено. З німців і італійців у підсумку стало: 40-сантиметровий рефлектор виробництва «Карл Цейс Єна», який Гітлер приготував у подарунок Муссоліні для італійської астрономічної обсерваторії, опинився в Криму за програмою репарацій. З часом дзеркала для телескопів почали виготовляти просто на місці, у власній майстерні при обсерваторії.
Оскільки в часи війни обсерваторія в Сімеїзі зазнала непоправних втрат, після Другої світової війни (формально — ще навіть до її закінчення) 30 березня 1945 року вирішено було основну обсерваторію розташувати у дуже гожому для досліджень зоряного неба місці, яке нині називається селищем Научним Бахчисарайського району. Зрештою Сімеїзька обсерваторія таки була відновлена, але перетворилася на філію Кримської астрофізичної обсерваторії, що у Научному.
Будівництво обсерваторії здійснювалося в 1946-1955 роках. Протягом перших 30 років вона стала одним із провідних наукових центрів планети. Місце розташування обсерваторії обирали, ретельно дослідивши смугу від Феодосії до Севастополя. Це місце, як виявилося, краще в усьому Криму для астрономічних спостережень: далеко від великих міст, з півдня розташовано державний заповідник. Його недоторканний лісовий масив, що пролягав на кілька кілометрів, нейтралізовував пилюку та запобігав турбулентності в повітрі, що вельми сприяло прозорості атмосфери. З приєднанням Кримського півострова до Української РСР у 1954 році ця обсерваторія була і досі є найбільшою в Україні. Тут відкрили півтори тисячі (!) астероїдів, три комети, багато зір. Саме тут у 1958 році Микола Козирєв уперше зафіксував викид газів у кратері Альфонс на Місяці, що стало світовою сенсацією, адже це свідчило про можливість вулканічної діяльності на іншому небесному тілі, і на цілих півстоліття даний випадок лишався єдиним таким спостереженням.
Тут працювали видатні астрономи, здійснювалися відомі міжнародні проекти.
Скажімо, найстаріша в Росії Пулковська обсерваторія вже не може нормально працювати через те, що була за десятки років поступово поглинена Санкт-Петербургом, біля неї розташовано житлові квартали, від яких уночі променіє освітлення. Засвітка вкрай ускладнює спостереження. Це послаблює можливості телескопів. Схожа ситуація і з київською обсерваторією в Голосієві, де «малий українець» Ющенко дозволив будувати медичний комплекс. Звісно, чисте повітря і мальовничі краєвиди приваблюють не лише науковців. Нові господарі життя в Криму — навіть не пани, а підпанки путінських посіпак, давно запримітили для себе цю гарну місцинку під забудову.
Перші спроби помічені були задовго до загарбання Криму «зеленими чоловічками», ще у 2009 році. Будівельна фірма «Консоль», яка, як відомо, належить не кому-небудь, а Володимиру Константинову, розробила проект елітного містечка, за яким просто між куполами телескопів планувалося розмістити будиночки, розважальні заклади і ресторани.
Спостереження зірок не сумісне зі «світським життям» буржуазії. Зайве освітлення поруч заважатиме оптиці телескопів, галаслива ресторанна публіка і блатні пісеньки входять у суперечності з зосередженістю наукового пошуку. Тоді, десять років тому, протести науковців збурили хвилю в ЗМІ, і намагання «Консолі» прихопити «козирну» ділянку зазнали провалу. Проте Константинов виявився впертим і нахабним і не припинив своїх спроб. Нового дихання проект набув з приходом до влади регіоналів: у 2011 році місцеві поплічники проросійських сил легко, наче краяли святковий торт, відрізали шматочки заповідних кримських угідь особисто для Януковича і Януковича-молодшого. Йдеться про тисячі гектарів гірського Криму.
Для обходу законодавства вирішили втілити ідею створення ландшафтного парку площею 9 тисяч гектарів, тобто окремої юридичної особи, яка могла б самостійно розпоряджатися землею і давати дозвіл на будівництво.
У столиці лобіюванням проекту займався особисто Дмитро Табачник, міністр освіти і науки. Його міністерство своїм наказом ліквідувало науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» шляхом приєднання його до Київського національного університету. Таким чином із втратою статусу юридичної особи Кримська астрофізична обсерваторія втрачала право на землю і на захисну зону навколо себе.
А невдовзі в Крим прийшли окупанти, і Константинов, який був і досі залишається першим прислужником путінців, отримав усі можливості втілити проект. «Консоль» уже оголосила про продаж житла в елітному селищі. І йдеться вже не про котеджі, а про багатоповерхівки: нової 12-поверхової будівлі зі СПА-комплексом, нібито реабілітаційний центр для ветеранів війни проти афганського народу, а також, напевно, й обох чеченських воєн (а з часом, напевно, і нинішньої антиукраїнської війни?). У 2015 році фірма «Консоль» уже збудувала житловий комплекс з цинічною назвою «Лісовий». Ліс рубають – тріски летять, квартири продаються?
До російської анексії півострова астрофізики неодноразово протестували проти забудови охоронної зони, апелюючи до «центральної» влади в Києві. Тоді їх хтось ще слухав. Якщо в 2014 році в когось з кримських науковців була впевненість у вирішенні з приходом російського «нового порядку» наболілих питань, то тепер і вони переконалися, що порядку більше не стало, а от протестувати вже не дозволено.
Олексій Бакланов, науковий секретар Кримської астрофізичної обсерваторії, в інтерв'ю телеканалу «Крым 24» розповів, що новобудови поряд з телескопами своїм світлом стануть на заваді спостереженням зоряного неба: «Вже зараз наша обсерваторія не може спостерігати такі об'єкти, як супутники Урана і Нептуна. З часом буде лише гірше, тому для вирішення цього питання потрібні заходи. Таким заходом може бути введення охоронної зони навколо обсерваторії. Уже зараз в уряді Росії наявний проект постанови, і ми сподіваємося…» — і так далі, і тому подібне. Сподіватися, на відміну від мріяти, — часто буває дуже шкідливо. Особливо враховуючи, що договір з Росією не вартий папірця, на якому його написано.
У грудні 2018 року приватний забудовник з Москви розпочав будівельні роботи вже безпосередньо в самій 3-кілометровій захисній зоні обсерваторії. І в нинішньому 2019 році тривають роботи на будівництві готелю «Консоль», з м'яким знаком. Добре, хоч не «Константиновъ» з твердим…
Хами, які з початком окупації нарешті отримали владу на півострові, також хочуть отримати місце під небом, у мальовничій місцевості, теж хочуть дихати чистим повітрям.
Кримська обсерваторія була висунута Україною кандидатом на внесення ЮНЕСКО у перелік об'єктів всесвітньої культурної спадщини, але, на жаль, розгляд питання зависнув у повітрі внаслідок окупації Криму. Якби, якби, якби, якби…
Якби Крим лишався українським… Якби в Україні науковим дослідженням приділялася пильна увага держави… Якби ЮНЕСКО внесло обсерваторію до об'єктів всесвітньої спадщини, то забудова цієї території підпала б під заборону. Але без цивілізованого контролю і підтримки з боку ЮНЕСКО — той статус позбавлений сенсу.
Зоряне небо над нами і внутрішній світ усередині нас — ця фраза філософа напрочуд чітко відповідає тому, що відбувається у сьогоднішньому Криму з Кримською астрофізичною обсерваторією. Особливо, якщо особи з примітивним внутрішнім світом, яким байдуже до питань основ світобудови та пошуків істини, стають лідерами суспільства й дориваються до владних повноважень.