Енергія двох морівЧастина 2. Природнийгенератор Синього моря
Валерій Верховський. Газета «Кримська світлиця», 2018 рік, випуск № 21
У попередній статті ми розглянули можливості видобутку енергоресурсів у Чорному морі, але наша країна має вихід до двох морів. Якими скарбами подивує українців Азовське?
Це унікальне явище природи: вода в Азові менш солона — в середньому лише 11,5% солі, що вдесятеро більше, ніж у прісній воді, проте втричі менше за солоність води в океанах. Давні греки його взагалі називали Меотійським озером. А назва Азов походить від арабського «аль-завард», тобто «лазур», небесна блакить; Синім морем називали його наші пращури. Хоча насиченість морською рослинністю надає воді в ньому зеленого забарвлення.
Це наймілкіше море світу, максимальна глибина його лише 14 метрів, а середня взагалі 6, і це при тому, що дно вкрито шаром мулу завтовшки 4-6 метрів. Так сталося тому, що воно добре прогрівається влітку. Це море завжди сприяло примноженню планктону; недарма одна з тюркських назв його Балик-деніз — Рибне море. Тут мешкають і морські, і прісноводні види риб. За кількістю морської фауни та флори Азовське море тримає світову першість. Скажімо, щільність риби на одиницю площі в азовських водах у шість з половиною разів більше, ніж у Каспійському морі, у сорок разів більше, ніж у Чорному та в 160 разів більше, ніж у Середземному.
У мулі дна відбуваються біохімічні процеси, причому умови для них сприятливіші, ніж у сусідньому Чорному морі, відтак перебігають вони інтенсивніше, тому на меншій площі генерується колосальна кількість біогазу. Біогаз складається з метану, на відміну від чорноморських глибин, у азовських водах біогаз майже не містить сірководню.
Піднявшись на поверхню, метан перетікає в атмосферу, чим поглиблює екологічні проблеми. За оцінками американських дослідників із Стенфордського університету, концентрація метану в повітрі зростає — метан руйнує озоновий шар, спричиняє кліматичні зміни та посилює процеси глобального потепління. Тобто видобуток і спалення азовського метану завдасть природі планети меншої шкоди, ніж його вільний самовитік у атмосферу — парадоксально, але факт. Чи можна збирати цей подарований природою ресурс, який до того ж є відновлюваним? Над проблемою працювали науковці Маріупольського технічного університету.
Розроблена досить проста технологія видобутку метану принципом сполучених посудин (на малюнку). Метан завжди здіймається догори і наповнює таким чином верхню ємність.
У прибережних водах концентрація метану вища, ніж у центральній частині акваторії, в кілька разів. Тож його можна видобувати, не віддаляючись у море, без витрат на плавучі платформи чи донне устаткування. Але тут руба постає питання приналежності азовських берегів, адже третина берегової лінії — це Єдикуйський (Ленінський) район Криму, нині відторгнутий від нашої держави російськими загарбниками, чверть — Краснодарський край і решта — узбережжя Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які «кремлівський мрійник» так само не проти приєднати до берегів «Новоросії».
Азовське море могло б давати щорічно 100 мільярдів кубічних метрів біогазу. Україна споживає нині 32 мільярди кубометрів природного газу, з яких 18 мільярдів добувається в нашій країні, а решта імпортується. Вся Російська Федерація видобуває 600-640 мільярдів кубометрів природного газу, і це дозволяє не лише збагачувати рахунки олігархів, а й утримувати бюджет гнилої імперії від повної катастрофи та створювати сприятливі умови для просування «русского мира» й посилення впливу на європейські країни.
Майбутнє України, як і всієї людської цивілізації, не у нескінченному спаленні вуглеводнів; мають бути втілені в життя нові технології, екологічно чисті, доступні та ефективні. Проте вуглеводні залишатимуться і в майбутньому сировиною для хімічної промисловості. Та поки до цього далеко, чи варто вкладатися в економічне процвітання інших держав купівлею енергоресурсів за кордоном, маючи при цьому у себе вдома такі багатства?