Крим у творахіноземної літератури:«Усміхаймося! Усміхаймося!»
Валерій Верховський. Газета «Кримська світлиця», 2018 рік, випуск № 26
Англійська письменниця Берил Бейнбридж народилася в 1932 році у Ліверпулі. Творчий дебют її відбувся в дещо довільній формі ще у школі — її вигнали звідти за непристойний віршик. Проте Берил незабаром уже грала в місцевому театрі, а пізніше написала роман «Сказала Гарієт». Дебютною публікацією став роман «Вік-енд з Клодом» (1967), потім вийшли «Інша частина світу» (1968) і «Кравчиня» (1973). За книгу «Поїздка на пляшкову фабрику» (1974) вона була відзначена премією «Ґардіан», а роман «Час ран» (1977) приніс їй премію «Вітбред». Роман «Грандіозна пригода» (1989) був екранізований, і головну роль у фільмі виконав Х'ю Грант.
Бейнбридж пише й на історичну тематику, зокрема, 1998 року випускає роман «Майстер Джорджі», про який варто розповісти, адже значне місце в ньому посідає Крим.
У першій частині твору дія відбувається у вікторіанській Англії, але це ще експозиція та зав'язка: майстер Джорджі, на честь якого названо роман, — хірург і фотограф (один з перших піонерів фотографії); Міртл — закохана в нього сирітка, і більше, ніж коханка; учень Джорджі у фотосправі — Помпей Джонс, колишній вуличний комедіант; геолог і природознавець — доктор Поттер, добрий приятель Джорджа Гарді.
У другій частині книжки вся ця компанія вирушає на Кримську війну. Кримська війна увійшла до історії багатьма новаціями. Зокрема, фоторепортажами з театру воєнних дій і появою на війні служби сестер милосердя.
«Ми висадилися на західному узбережжі Криму 14 вересня. Ніхто не знав, чи мають росіяни відомості про наше нашестя, і недобрі передчуття про те, що нас очікує, краяли мені серце. Насправді нас не зустріло геть нічого, принаймні — жодних людей нам не трапилося. Берег був порожнім, на далеких гірських пасмах також не було ані військ, ані гармат».
Приятель Джорджа Гарді геолог і природознавець доктор Поттер бував у Криму з науковою метою задовго до війни; його знання могли стати в пригоді британському війську. Міртл ладна податися на край світу, аби тільки лишатися поряд з Джорджі. Помпей Джонс — уже помічник фотографа, фотокореспондента однієї впливової газети, а сам Джордж став хірургом британської армії. «Долина, в якій ми розмістилися, нагадує контурами острів Уайт, на схід від нас розташовується Балаклава, на півдні — Севастополь. З крутосхилів Сапун-гори видніється панорама Чорної річки та міста Балаклава».
На війні як на війні: «Марно вгадувати, хто виживе, а хто ні». Джордж Гарді отримує призначення до військового шпиталю, і Міртл стає сестрою милосердя. Того милосердя, що в цьому пеклі було явищем рідкісним.
«Поттер і Міртл поселилися у Джорджа в польовому шпиталі, тільки той нині більше нагадує м'ясний павільйон. Жодного дня не минає без нової партії поранених. Семеро вже втратили хто ногу, хто руку, а решті їх довелося ампутувати… Попервах доктор Поттер тікав з намету, коли Джордж брав до рук пилку. Тепер лишається, але сидить біля груби, вдаючи, що читає свою книжку». Медичні сестри та військові лікарі бачили війну з іншого боку…
Не бій, а біль: тут, у госпіталі, не побачити блискучих медалей та бравих парадів; тут нема героїзму — він весь лишився на лінії зіткнення, на «нулі». Тут ніхто не кричить «ура», тут по-звірячому виють від болю. Тут не славлять Її Величність, бо панує в цьому місці не вона, а Та, що з косою. Тут немає навіть поділу на союзників і ворогів, тому що тут усі — жертви. Тут — кров, відрізані руки та ноги та багато-багато страждань.
Письменниця не шкодує епітетів та метафор у зображенні цього «споду» війни. Майстра Джорджі вбито, коли він виносив пораненого з поля бою, але фотограф «впливової газети» збирає живих перед об'єктивом своєї камери. Йому необхідно зафіксувати для хроніки уцілілих у цій бійні. «Живої сили» для фотозвіту на батьківщину йому бракує; він просить «ще одного солдатика», відтак хапає мертвого та цілого, з руками й ногами, Джорджі, ставить його посередині групи та закликає присутніх: «Усміхаймося! Усміхаймося, люди!».
Всього лише додаткова краплина цинізму війни в морі безглуздя та жорстокості…