Українська філологіяв Таврійському університеті
Петро Вольвач. Газета «Кримська світлиця»,
2018 рік, випуск № 45
Про необхідність підготовки вчителів української мови та літератури у зросійщеному на 100% Кримському державному педагогічному інституті (спадкоємцеві Таврійського університету) київські компартійні чиновники заговорили лише після входження Кримської області до складу України.
Як засвідчує архівний документ № 66 від 13 вересня 1954 року (Записка Кримського обкому КПУ), вже у 1955 році у кримських школах мало бути понад 600 учителів української мови та літератури. (Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015). Збірник документів та матеріалів. – К., ТОВ «Видавництво Кліо», 2016. – С. 331-332). У подальші роки їхня кількість мала зрости в рази.
Безумовно, що залучити таку кількість кваліфікованих викладачів з інших областей України було важко. У Києві добре розуміли, що питання з учителями української мови та літератури кардинально могла вирішити добре налагоджена підготовка їх у місцевому Кримському педінституті. Відреагувавши на зазначену доповідну записку Кримського обкому КПУ, міністр освіти УРСР 14 жовтня 1954 року за № 471 видав наказ «Про організацію відділення української мови та літератури і запровадження викладання української мови в Кримському педагогічному інституті ім. М. В. Фрунзе (Наказ № 11). (Збірник: Факультет української філології та українознавства ТНУ ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, Таврія, 2000. – С. 11).
Вже восени 1954 року в педінституті з числа студентів-філологів було створено першу академічну групу із вивчення української мови. За браком місцевих фахівців до Сімферополя з Криворізького державного педагогічного інституту запросили досвідченого педагога Антоніну Йову (Смирнову). Цілком виправдано, що випускники-українські філологи усіх поколінь називали її матір'ю українських педагогів Криму. Впродовж кількох десятиліть ця героїчна жінка й високообдарований вчений-педагог заклала наріжний камінь в українську педагогічну освіту й науку у Криму. Майже 32 роки А. Йова пропрацювала викладачем та доцентом створеної нею кафедри української мови у Кримському педінституті та Сімферопольському державному університеті.
Кафедру української мови та літератури в Кримському педінституті відкрили 26 серпня 1955 року. Для завідування нею з Криворізького педінституту запросили колишнього фронтовика, кандидата філологічних наук, доцента Петра Киричка. Він узяв безпосередню участь у створенні повноцінного відділення української філології на історико-філологічному факультеті, сформував працездатний колектив з високоповажних педагогів та науковців.
На його запрошення на кафедрі української літератури розпочинають свою діяльність талановиті педагоги й науковці: Воля Заханевич, Марія Доценко (Зірченко), Георгій Неділько. Серед викладачів кафедри української літератури був і відомий літературний критик та літературознавець Мусій Богуцький. Він та письменник Іван Нехода, за урядовим завданням, створили Кримську організацію Спілки письменників України.
Петро Киричок, як завідувач кафедри української мови та літератури, фактично виконував роль керівника українського відділення історико-філологічного факультету. Розбудова і зміцнення відділення відбувалася за його активної участі. На цій посаді він пропрацював з 1955 до 1977 року, поєднуючи педагогічну діяльність з науковою. Петро Киричок влітку 1997 року першим в історії Сімферопольського державного університету захистив дисертацію на здобуття ступеня – доктор філологічних наук зі спеціальності «Українська література».
Українське відділення історико-філологічного факультету до середини сімдесятих років минулого століття кадрово і матеріально зміцнилося настільки, що у червні 1975 року було створено дві повноцінні кафедри — української мови та української літератури. Упродовж 1987-1998 років кафедрою української літератури завідувала вихованка університету Катерина Покотило, а з 1998 до 2003 року — кандидат філологічних наук Віктор Гуменюк.
Справжньою окрасою та гордістю не лише кафедри української літератури філологічного факультету, але і всього університету був кандидат філологічних наук, професор Олександр Губар. Науковець започаткував на кафедрі та в університеті вивчення українсько-інтернаціональних культурних відносин. Він є автором оригінальних праць з українсько-російських, українсько-білоруських, українсько-вірменських, українсько-італійських культурних зв'язків.
Олександр Губар здійснив видання двох популярних серед кримських педагогів книг – навчальних посібників про українських письменників Криму другої половини ХХ століття: «Чорноморська хвиля» та «Сучасні українські письменники Криму».
Вельми колоритною науково-педагогічною постаттю на цій кафедрі був доцент Михайло Вишняк. Упродовж 2003-2005 років він завідував кафедрою. Його перу також належать кілька поетичних збірок. Він — член Національної спілки письменників України, тривалий час очолював українське відділення Кримської письменницької організації.
У середині 1975 року для завідування кафедрою українського мовознавства запросили відомого ученого, кандидата філологічних наук, професора Євгена Регушевського. З його приходом наукова робота кафедри суттєво пожвавилась. Як результат, за увесь час існування кафедри української мови (мовознавства) було захищено 1 докторську і 20 кандидатських дисертацій зі спеціальності «Українська мова».
Українське відділення завдяки діяльності двох українознавчих кафедр – мови та літератури стало настільки потужним, що 19 січня 2005 року було видано наказ ректора «Про створення факультету української філології та українознавства» на базі цих двох кафедр. Перед окупацією Криму РФ у складі цього факультету діяло чотири кафедри: українського мовознавства, теорії та історії української літератури, українознавства і культури української мови.
Дві з чотирьох кафедр мали загальноуніверситетський статус. Кафедра культури української мови забезпечувала викладання української мови за професійним спрямуванням, а кафедра українознавства – історії України на всіх інших п'ятнадцяти факультетах Таврійського університету. На факультеті були створені комп'ютерний та мультимедійний класи, обладнані за останнім словом техніки. Гордістю факультету стали спеціалізовані аудиторії «Українська оселя», аудиторія ім. О. І. Губаря, «Музей українського рушника», «Виставкова зала «Україна крізь віки». Зазначений комплекс утворював справжній Центр українознавства. Станом на 2010 рік на факультеті працювало 6 докторів наук, професорів, 26 кандидатів наук.
Факультет української філології за свою багатолітню історію підготував тисячі вчителів української мови та літератури не лише для Криму, а й півдня України, більшість з них виправдали високе і відповідальне звання – український народний вчитель.
Віктор Гуменюк і Петро Киричок
Кафедра теорії та історії української літератури