Петро Вольвач, дійсний член НТШ, член НСПУ, заслужений діяч науки і техніки АР Крим, кримчанин із 60-річним стажем. Газета «Кримська світлиця», 2018 рік, випуск № 25
Фахівці з історії кримської медицини стверджують, що за довоєнний, майже двадцятилітній, радянський період кримської історії на теренах півострова були створені лише поодинокі медичні установи та заклади. Серед них можна назвати медичний інститут з його клінічною базою та обласну лікарню ім. Семашка. Проте навіть ці установи були значно розбудовані вже після передачі Кримської області Україні.
Союзні міністерства та місцева кримська влада у перші повоєнні роки опікувалась не налагодженням медичного обслуговування значно поріділого місцевого населення, а відбудовою санаторно-курортних комплексів, які обслуговували московське чиновництво.
Вивчення урядових архівів переконливо доводить, що українська влада уже в перші роки після передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу України не лише розробила тривалу комплексну програму всебічного відродження економіки, культури та соціальної сфери півострова, а й розпочала втілювати її у життя. Так, за десятилітній період (з 1954 до 1964 рр.) уряд Української держави ухвалив десятки доленосних постанов щодо розвитку сільського господарства, міст та курортів Кримської області та об'єктів культури. Ще 26 серпня 1954 року Рада міністрів УРСР та ЦК КП(б)У прийняли Постанову № 1261, в якій ішлося не лише про невідкладні заходи з розвитку сільського господарства, а й вирішення найболючіших соціальних проблем. Для всього повоєнного Криму порушені питання справді стали сенсацією. Оскільки ні до, ні після війни ця тема у кримській партійній організації взагалі не обговорювалась жодного разу.
Цією урядовою постановою у 1955 році, тобто вже у перший рік входження Кримської області до України, передбачалося виділити лише для лікувальних і дитячих закладів майже 14 млн крб. По міністерству охорони здоров'я цією постановою передбачалося спрямувати на будівництво медичних закладів понад 6 млн крб. Крім того, народногосподарським планом на 1955 рік планувалося закінчення ще чотирьох перехідних об'єктів охорони здоров'я на суму 2,2 млн крб.
Державна планова комісія Ради міністрів УРСР, вивчивши хід виконання урядової Постанови № 1261 від 26 серпня 1954 року, піддала жорсткій критиці місцеву кримську владу за неприпустиме зволікання укладення проектної документації на будівництво цілої низки медичних, лікувальних та дитячих закладів як у Сімферополі, так і в інших містах: Керчі, Алушті, Ялті. Зі свого боку український уряд виділив необхідні ліміти міністерству охорони здоров'я України для передачі їх Кримському обласному управлінню охорони здоров'я. Лише на підготовку проектної документації для будівництва об'єктів соціальної сфери (лікарень, пологових будинків, амбулаторій, дитячих дошкільних закладів) уряд на 1955 рік виділив величезні кошти, понад 250 тис. крб.
У доповідній записці українському уряду та ЦК КПУ наголошувалося, що республіканські міністерства зволікають із виконанням планових об'єктів у господарствах Кримської області з будівництва лікувальних та дитячих закладів. Так, з виділених на ці цілі 13,8 млн крб. на 28 планових об'єктів було освоєно лише 685 тис. крб. на будівництво трьох дитячих садочків. Міністерство охорони здоров'я та Кримське обласне управління на десять планових об'єктів взагалі не підготувало технічну документацію. З 18 об'єктів, будівництво яких мали б забезпечити інші міністерства, лише один був забезпечений проектною документацією. Такий стиль роботи був притаманний всім чиновницьким конторам Російської Федерації. Кримський облвиконком досить часто, за даними комісії, зловживав використанням виділених лімітів на проектування лікувальних та медичних об'єктів, витрачаючи кошти на інші цілі.
До проекту нової майбутньої урядової постанови комісія рекомендувала включити кілька важливих пунктів, які докорінно змінювали ситуацію з виготовленням проектно-технічної документації на лікувальні, медичні та дитячі об'єкти. Відповідні міністерства уряд зобов'язував упродовж 1955 року виготовити проектну документацію на всі будівельні об'єкти у повному обсязі та включити їх до плану капітальних робіт на 1955-1956 рр.
Українським урядом вперше за всі повоєнні роки було поставлене завдання вже з літа 1955 року збільшити кількість лікарських ліжок у кримських містах до 100, а кількість медичного персоналу — на 30 одиниць за рахунок республіки. Перед Кримським облвиконкомом було поставлено завдання уже в першому півріччі 1955 року забезпечити фінансування збільшення лікарських ліжок. Додатково до проекту урядової постанови український уряд звернувся з клопотанням до союзного уряду про те, щоб він зобов'язав міністерства охорони здоров'я та шляхів сполучення не пізніше 1 травня 1955 року виділити додаткові ліміти на виготовлення технічної документації для будівництва у 1956 році лікарських установ та дитячих садочків, запланованих на 1955-1956 рр. та включити їх у державний план.
Перелік запланованих будівельних об'єктів соціальної сфери на 1955-1956 рр. вражає. Необхідно зазначити, що, розпочинаючи з 1920-х років і до передачі Кримської області до складу України, такі обсяги соціального будівництва у Криму впродовж 30-35 років і не планувалося здійснити.
Як показало подальше життя, майже всі плани перших років входження Криму в Україну у відродженні кримської медицини були реалізовані. Таким чином, завдяки Україні та українському народу Крим до 2014 року був одним із найпотужніших регіонів з розвитку медицини, лікарських установ та соціальної сфери.