Рішучі кроки з відродження галузей

Петро Вольвач, дійсний член НТШ, член НСПУ, заслужений діяч науки і техніки АР Крим, кримчанин із 60-річним стажем. Газета «Кримська світлиця», 2017 рік, випуск № 50

Увага республіканських як господарських, так і партійних органів до
відродження й розвитку кримського садівництва та виноградарства на
півострові після його входження в Україну була постійною і системною. Вже
після квітневого оприлюднення революційних планів подальшого розвитку у
Кримській області цих галузей (26 серпня 1954 р.) Рада Міністрів УРСР та ЦК
КПУ приймають постанову «Про заходи з подальшого розвитку сільського
господарства, міст і курортів Кримської області».

Ця Постанова стала своєрідною стратегічною програмою розвитку кримського
садівництва та виноградарства. Перш за все, вона затвердила ретельно
опрацьовані плани закладки садів і виноградників на 1955-1958 рр. Упродовж
досить короткого періоду в колгоспах та радгоспах Кримської області руками
українських переселенців потрібно було посадити 10,9 тис. га промислових
садів, майже 9,35 тис. га виноградників, 890 га ягідників. Величезний обсяг
робіт також потрібно було виконати з відродження та реконструкції занедбаних
1,690 тис. га садів і майже на такій же площі провести реконструкцію
виноградників. Значно більший обсяг робіт колгоспи і радгоспи області мали
виконати з упорядкування наявних садів (на площі майже 5,0 тис. га та на 7,5
тис. га виноградних плантацій). Таких масштабів поступу ці галузі не знали за
всю історію кримського садівництва та виноградарства.

Опрацьований у Києві план відродження та розвитку садівництва і
виноградарства був досить виважений і настільки добротний, що у ньому
передбачалося навіть виділення одним з підрядників – машинно-тракторним
станціям у гірських районах вибухівки для передпосадкової підготовки ґрунту.

Саме в цей час розпочинається створення потужного спеціалізованого
садівничо-виноградарського об'єднання – Кримвинтресту. Урядовою
постановою з Міністерства промисловості продовольчих товарів УРСР у липні
1954 року Кримвинтресту у Сімферопольському та Старо-Кримському районах
передали землі кількох радгоспів. Було поставлене завдання на їхній базі
впродовж 4-5 років створити потужні виноградарські господарства площею
промислових виноградників до 1500 га. Так постали знамениті виноградарсько-
виноробні гіганти – радгоспи «Виноградний», неподалік Сімферополя, та
«Золоте поле» під Старим Кримом. У той же час перепрофілювали
Феодосійський зернорадгосп. Відповідно до урядової постанови у цьому
господарстві на площі 1100 га з 1954 року почали створювати спеціалізоване
виноградарське господарство. Його головним завданням було вирощування
цінних столових та технічних сортів винограду. Тож підвалини майбутнього
потужного промислового феодосійського виноградарства та виноробства були
закладені вже у перші роки входження Кримської області в Україну.

Привертає до себе увагу зміна концепції розвитку садівництва та
виноградарства. Якщо Російська Федерація створювала промислові сади та
виноградники головним чином на Південнобережжі, у гірському Криму та у
Передгір'ї, то після 1954 року ареал садівничих та виноградарських зон
поширився на степову зону, Східний, Західний Крим та Керченський півострів.
Упродовж 1955-1958 рр. Україна запланувала створити по кількасот гектарів
садів у таких степових районах: Азовському (370 га), Джанкойському (690 га),
Красноперекопському (510), Красногвардійському (390 га), Ленінському (260
га), Нижньогірському (430 га), Сакському (410 га) та ін.

Щодо виноградників, то не було жодного району, в якому не передбачалося
створення промислових насаджень. Найбільші площі виноградних плантацій
планувалося закласти упродовж 1955-1958 років у нових для цієї галузі
степових районах: Азовському (605 га), Джанкойському (803 га),
Красногвардійському (870 га), Красноперекопському (680 га),
Роздольненському (410 га). Загалом за чотири роки площа садів в області мала
збільшитися на 8500 га, а виноградників – на 9250 га. Таких темпів розвитку
провідних галузей – садівництва та виноградарства — півострів ще не знав.
Проблема відродження та подальшого розвитку садівництва та виноградарства
у Криму перебувала під жорстким контролем українських урядовців. Київ
неодноразово попереджав вайлувате й амбітне кримське керівництво про
невиконання щорічних завдань зі створення нових садів та виноградників і
незадовільний темп реконструкції та ремонту вже наявних насаджень. До того
ж Кримський обком партії та облвиконком досить неефективно працювали над
забезпеченням житла переселенцям та їхнім облаштуванням на півострові.
Зазначені проколи місцевої влади змусили Київ докорінно змінити керівництво
Кримської області.

Добрий фахівець із сільськогосподарського виробництва і досвідчений
організатор Василь Ком'яков, який у 1955 році змінив на посаді секретаря
Кримського обкому Дмитра Полянського, відродження садівництва та
виноградарства в області розглядав як пріоритетне завдання. Саме з його
ініціативи впродовж 1956-1958 рр. у Криму та Києві було проведено низку
досить важливих, доленосних для кримського садівництва та виноградарства
заходів.

На одному з таких заходів Василь Ком'яков, якого навіть його опоненти
справедливо вважають батьком відродженого кримського садівництва та
виноградарства, вперше доповів про грандіозний десятилітній план розвитку
цих галузей у Криму. А вони були вражаючими за своєю масштабністю. Лише
впродовж 1956-1960 рр. в області передбачалось посадити 20 тис. га садів, а за
наступні 10 років – ще 40 тис. га. Це майже в 5-6 разів більше порівняно із
довоєнним періодом.

Ще грандіозніші плани були з розвитку кримського виноградарства: за
п'ятирічку в області мали посадити 40 тис. га нових виноградників, а за десять
років – 92 тис. га. Хоч такі показники багатьом видавалися нереальними, але, як
показало життя, вони все-таки були виконані. Саме в цей час у
Красногвардійському районі було створено 6400 га садів та виноградників, а у
Сімферопольському, Джанкойському та Сакському по 4440 га, в Азовському –
3900, Октябрському – 3500, Первомайському – 3100 га.

В цей період було створено кілька виноградарських радгоспів-гігантів –
«Золоте поле» у Кіровському районі – 1700 га, «Золота балка» під
Севастополем – понад 1500 га, радгосп «Виноградний» під Сімферополем –
1450, а під Джанкоєм — радгосп «Ново-Джанкойський» – 1350 га. Понад 1000
га садів та виноградників посаджено у колгоспі «Україна» Кіровського району
та колгоспі «Дружба народів» Красногвардійського району.

Отже, є всі підстави стверджувати, що Україна вже у першу п'ятирічку
перебування Кримської області в її складі докорінно змінила не лише ідеологію
цих галузей, але й значно розширила ареал промислового садівництва та
виноградарства на півострові.