Вікторія Букет, праправнучка Івана Рябоштанова по доньці Вірі; Євген Букет . Газета «Кримська світлиця», 2017 рік, випуск № 27
1796 року землі на південному сході Криму отримує генерал Захарій Бекарюков. У 1814 році він переселяє сюди своїх кріпаків з Курської та Харківської губерній. Так, з Вовчанських слобід Харківської губернії (Маломихайлівка, Аляб'єве, Колодне, Старикове, Захар'ївка, Іванівка, Василівка, Удобна, х. Тихий) були переселені сім'ї Хромових, Барбінових, Артющенків, Коломийченків, Рябоштанових.
Згідно з даними сайту forum.vgd.ru Рябоштанови походили з роду Рябоштан села Іванівки Вовчанського повіту Харківської губернії, а за сімейною легендою – з Орловської губернії.
До 1870-х рр. прізвище Рябоштанових уже досить поширене в Феодосії і околицях. Деякі з представників роду – феодосійські міщани. На жаль, без архівних досліджень не вдається дізнатися, якого стану був Єгорій (Георгій) Рябоштанов, у якого було принаймні два сина – Яків та Іван (1872 року народження).
Сім'я Івана на початку ХХ століття жила в Насипкої (нині – село Насипне Феодосійської міськради). Його дружина – Парасковія Антонівна Шандиба (нар. 6.11.1880) також родом із Насипкоя. Ймовірно, що вінчалися вони у місцевій церкві ікони Пресвятої Богородиці «Усіх скорботних радість», яка була побудована 1830 року і діє досі.
На початку 1910-х років Івана і Парасковію взяв на роботу в Феодосію купець першої гільдії Йосип Стамболі. Його – садівником, її – економкою (за родинною легендою).
Химерний силует колишньої дачі тютюнового фабриканта, караїма Йосипа Стамболі є однією з «візитних карток» міста. Дача Стамболі часто зображується на листівках, поштових марках, календариках та у всіх без винятку виданнях, присвячених Феодосії.
Будівництво дачі велося чотири роки – з 1910 до 1914-го, з великим капіталовкладенням і солідним розмахом. Особняк-палац обійшовся його господареві в «космічну» на той час суму – 1 млн. 100 тис. рублів.
Господар дачі прожив у новозведеному особняку всього три роки. Дізнавшись про більшовицький переворот, Йосип Стамболі з сім'єю покинув Феодосію і емігрував до Туреччини.
Дачу Стамболі з усіх боків оточує ряд вічнозелених кипарисів. Поруч у парку зберігся цікавий будиночок прислуги – ще одна архітектурна пам'ятка Феодосії – «Будиночок Садівника».
Саме в цьому будиночку мешкали Рябоштанови. Мати передала своїм дочкам любов до чистоти, охайності. Вони вміли сервірувати стіл, знали правила етикету тощо. Дочка Віра закінчила 4 класи Феодосійської гімназії. Коли господарі від'їжджали, Іван і Парасковія доглядали за порядком у всій садибі.
Близько 1915 року Івана Рябоштанова призвали до армії. Він навіть встиг побувати в німецькому полоні. Повернувся до Феодосії до 1917-го.
Після того, як родина Стамболі залишила Феодосію, садівник Іван Рябоштанов із сім'єю повертається до Насипкоя, де будує власний будинок (він був остаточно розібраний 2016-го). Але сама ділянка, тепер уже з новим будинком, належить Рябоштановим досі.
Іван Георгійович до Другої світової війни працював завідувачем ферми в Насипкої. Після початку війни, побоюючись репресій від німців, Парасковія Антонівна Рябоштанова спалила документи сім'ї, фотографії закопала на ділянці. У 1941 році з дружиною, дочками і внуками колишній садівник дачі Стамболі був евакуйований на Кубань (з Феодосії в Тюмрюк, далі – в станицю Іллінка за 35 км від Краснодара). У Ільїнці прожили 4 роки. Там Іван Георгійович тяжко захворів і після повернення, заставши розорений будинок і повоєнний голод, помер у липні 1945 року. Похований на кладовищі в Насипному.
Син Михайло помер від серцевого нападу ще до війни. Син Антон до 1941 року був головою сільради в Насипкої. Пішов на війну, був моряком. Червонофлотець. Убитий 19.06.1942 р. (йому відірвало обидві ноги, помер від втрати крові). Похований у Сухарній балці в Севастополі. Внесений до IV тому «Книги пам'яті міста-героя Севастополя» (Сімферополь: «Таврида», 1995. – С. 258). Сім'я Антона Рябоштанова не виїжджала в евакуацію, перебувала в селі. Син Григорій після повернення з фронту був призначений головою колгоспу в с. Шубіне Кіровського району. Після смерті батька Івана, Григорій забрав у Шубіне матір, сестер Віру (з сім'єю) та Анну. Парасковія Антонівна Рябоштанова (Шандиба) померла в червні 1969 року, похована в Шубіному. Там же прожили свій вік і померли Григорій Іванович (пом. у 1980-х) і Віра Іванівна (пом. 18.03.2000). Анна Іванівна останні роки життя провела в с. Первомайському Кіровського р-ну (пом. 6.05.1998).