«Крим. Золотий острів у Чорному морі»
Хроніка боротьби за
«скіфське золото» України
Людмила Строкова, генеральний директор Національного музею українського народного
декоративного мистецтва. Газета «Кримська світлиця», 2019 рік, випуск № 29-32
Апеляційний суд Амстердама у справі про так зване «скіфське золото» обіцяв оголосити рішення ще 11 червня. Але за кілька днів до цієї дати суд оголосив нову – 16 липня.

І от 16 липня 2019 року суд ухвалив лише проміжне рішення, вимагаючи від сторін протягом двох місяців надати додаткові аргументи. При цьому було також відхилено вирішальні позиції суду попередньої інстанції, який у грудні 2016 року ухвалив повернути всі предмети колекції Україні. Однак це рішення не набуло чинності – кримські музеї (це Центральний музей Тавриди в Сімферополі, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник «Херсонес Таврійський» у Севастополі) оскаржили його. Експонати досі зберігаються в амстердамському музеї в очікуванні на остаточне судове рішення, яке, як заявив апеляційний суд, може бути винесене протягом шести – дев'яти місяців.

Ми вирішили згадати всі етапи боротьби України за «скіфське золото» і звернулися до експерта – генерального директора Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмили Строкової, розлогу і фахову статтю якої з даного питання пропонуємо нашим читачам.

«Крим. Золотий острів у Чорному морі» – виставковий проект з такою назвою було організовано 2013 року за участі п'яти українських музеїв: Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України, м. Київ), Центрального музею Тавриди (м. Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Керченського історико-археологічного заповідника та Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Виставку експонували у двох європейських музеях. Спочатку у Федеративній Республіці Німеччина (Рейнcький крайовий музей, Бонн – Rheinisches Landesmuseum Bonn, з 3 липня 2013 року до 19 січня 2014 року), а з 6 лютого до 28 травня 2014 року – в Королівстві Нідерланди (Археологічний музей Алларда Пірсона Амстердамського університету – Allard Pierson Museum). Відповідно до Положення про Музейний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 р. № 1147, Міністерство культури України погодило передачу музейних предметів з фондових колекцій цих музеїв для експонування цих предметів на виставці «Крим. Золотий острів у Чорному морі» з терміном тимчасової передачі з 13 червня 2013 р. до 12 червня 2014 року.
Виставка була присвячена давній історії Криму – з періоду грецької колонізації (6 ст. до н.е.) до раннього середньовіччя (6-7 ст. н.е.). На виставці було представлено 19 експонатів з київського Музею історичних коштовностей та 565 експонатів з кримських музеїв.
Частина експозиції «Крим – золото й секрети Чорного моря»
У зв'язку з тим, що в Німеччині виставка набула широкого громадського резонансу, Музей Алларда Пірсона звернувся до українських музеїв та Міністерства культури України з пропозицією та клопотанням продовжити термін експонування виставки в Нідерландах до 31 серпня 2014 року. Міністерство культури не заперечувало щодо продовження терміну експонування предметів з українських музеїв і заповідників на виставці «Крим. Золотий острів у Чорному морі», але зазначило, що остаточне рішення буде ухвалено після подання пакета відповідних документів від кожної музейної установи, про що і повідомило дирекцію Музею Алларда Пірсона. Українські музеї підготували додаткові угоди до контрактів на продовження виставки; угоди підписали директори всіх українських музеїв-учасників у день відкриття виставки в Амстердамі 6 лютого 2014 року.

Однак 16 березня 2014 року відбулася насильницька анексія Криму Росією, і кримські музейні заклади припинили відносини з Міністерством культури України та українськими інституціями. Відтак ці музеї не здійснили процедури пролонгації додаткових угод (це зробив лише Музей історичних коштовностей України), а тому ані Міністерство культури України, ані митні органи України не надали кримським музеям дозволи на продовження (до 31 серпня 2014 року) терміну експонування музейних предметів у Нідерландах.

Згідно з Законом України «Про музеї та музейну справу», Музейний фонд України, до якого входять і колекції всіх кримських музеїв, є національним надбанням та невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом. Музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання державної частини Музейного фонду України закріпляються за музеями на праві оперативного управління. З огляду на окупацію Автономної Республіки Крим (та м. Севастополя), Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 113 від 23.03.2014 р. «Про внесення змін до Положення про Музейний фонд України». Зокрема, в ній передбачено: в разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України, рішення про їхню передачу на постійне або тимчасове зберігання, зміну строку тимчасової передачі або повернення таких предметів, переданих на тимчасове зберігання за межами України з метою їхнього експонування на виставках, проведення реставрації або наукової експертизи приймає Міністерство культури України.

Міністерство культури визнало наявність загрози втрати музейних предметів державної частини Музейного фонду України, що експонуються на виставці у Нідерландах. Міністерство вже 31 березня 2014 року звернулося до Музею Алларда Пірсона з проханням розглянути можливість дострокового повернення в Україну музейних предметів державної частини Музейного фонду України з колекцій Музею історичних коштовностей та 4-х кримських музейних закладів. Окрім того, Міністерство культури повідомило Музей Алларда Пірсона про те, що до врегулювання ситуації в Автономній Республіці Крим експонати будуть передані на зберігання в Національний музей історії України.
Перед Музеєм Алларда Пірсона скарби експонувалися в Рейнському земельному музеї Бонна. Фото - https://novynarnia.com
Міністерство культури України оприлюднило Наказ № 292 від 13 травня 2014 року, в якому основним зберігачем усіх музейних предметів державної частини Музейного фонду України у кількості 565 музейних предметів (2011 одиниць зберігання), які перебувають на експонуванні в Музеї Алларда Пірсона, було визначено Національний музей історії України. Кримські музейні заклади було поінформовано про це у спеціальному листі Міністерства культури України (від 21.05.2014 р.).

Слід зазначити, що, затверджуючи виставковий проект «Крим. Золотий острів у Чорному морі», Міністерство закордонних справ Нідерландів надало українським музеям спеціальні гарантійні листи про збереження та своєчасне повернення музейних предметів в Україну. А тому Міністерство закордонних справ України направило на адресу Міністерства закордонних справ Нідерландів ноту із роз'ясненням правових підстав повернення експонатів виставки з кримських музеїв саме в Національний музей історії України (Київ), а не в окупований Росією Крим.

Університет Амстердама 9 травня 2014 року надіслав Міністерству культури України офіційного листа, в якому зазначалося, що на підставі Дипломатичної ноти, пояснювальної записки до неї та юридичного висновку визнає, що експонати з кримських музеїв належать до державної частини Музейного фонду України й є державною власністю України. Крім того, у листі зазначалося й те, що Музей Алларда Пірсона передасть експонати на зберігання до Національного музею історії України та запропонує цьому музею підписати нову угоду з Музеєм Алларда Пірсона на підставі додаткових угод, попередньо укладених з кримськими музеями, про продовження експонування предметів з кримських музеїв на виставці до 31 серпня 2014 року. Таким чином, Музей Алларда Пірсона зобов'язувався після закінчення виставки повернути експонати в Україну – в Національний музей історії України.

Національний музей історії України підготував проект додаткової угоди з Музеєм Алларда Пірсона на продовження терміну експонування археологічних предметів з кримських музеїв на виставці в Амстердамі до 31 серпня 2014 року з терміном тимчасової передачі до 20 вересня 2014 року. З метою проведення двосторонніх зустрічей і переговорів для узгодження та підписання цієї угоди Міністерство культури України ініціювало відрядження української делегації до м. Амстердам у складі першого заступника міністра культури України та генерального директора Національного музею історії України.

На жаль, незважаючи на проведення низки перемовин як з представниками Музею Алларда Пірсона, так і з урядовими колами Нідерландів за активної участі МЗС України, питання вирішити не вдалося. Музей Алларда Пірсона відмовився підписувати нову угоду з Національним музеєм історії України і продовжити роботу виставки до 31 серпня 2014 р., оскільки Музею Алларда Пірсона було достатньо тих додаткових угод з кримськими музеями, які були підписані у день відкриття виставки в Амстердамі 6 лютого 2014 року.
А тим часом збіг термін дії дозволу на тимчасове вивезення з України 565 експонатів, більша частина з яких є виробами з дорогоцінних металів (страховою вартістю 1 438 625 євро), наданих на виставку чотирма кримськими музейними установами. Відтак з 13 червня 2014 року, відповідно до ст. 23 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», ці музейні предмети стали вважатися такими, що незаконно вивезені з території України.
У зв'язку з позицією Музею Алларда Пірсона щодо кримської частини виставки, МЗС України 20 червня 2014 року направило в МЗС Нідерландів ноту, де зазначалося, що, починаючи з 13 червня 2014 року, частина виставки з експонатами кримських музеїв перебуває в Нідерландах незаконно і підлягає негайному поверненню в Україну. МЗС України також висловило прохання не допустити вивезення з території Нідерландів до Криму музейних предметів виставки без дозволу української сторони.

З метою вжиття заходів щодо врегулювання суперечок довкола повернення культурних цінностей на територію України Міністерство юстиції України, як орган, відповідальний за захист прав і інтересів України за кордоном, створило міжвідомчу робочу групу, до якої ввійшли представники Міністерства юстиції, Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Національного музею історії України та Музею історичних коштовностей України та ін.

Музей Алларда Пірсона 20 серпня 2014 року оприлюднив офіційну заяву щодо українських експонатів з кримських музеїв, які представлені на виставці «Крим. Золотий острів в Чорному морі» (у голландській версії «Крим: золото і таємниці Чорного моря»), про те, що музей утримуватиметься від повернення експонатів будь-якій стороні до отримання компетентного судового або арбітражного рішення або до досягнення згоди між Києвом і Кримом щодо даного питання. У такий спосіб музей намагався уникнути, з одного боку, можливих контрактних претензій від окремих кримських музеїв, а, з іншого боку, майнових претензій від держави Україна.

19 експонатів з колекції київського Музею історичних коштовностей України, згідно з додатковою угодою про продовження терміну виставки до 31 серпня 2014 року, укладеною Музеєм Алларда Пірсона з Національним музеєм історії України, були повернуті на територію України 4 вересня 2014 року.

Наприкінці листопада 2014 року, за участі спостерігача від України та представників музеїв Криму, виставку було остаточно демонтовано, а експонати переміщено до окремого сховища, де вони мають зберігатися до закінчення судової справи.

Представники кримських музеїв 19 листопада 2014 року подали позовну заяву в Окружний суд Амстердама (Королівства Нідерланди) до Музею Алларда Пірсона про повернення експонатів виставки у відповідні кримські музеї, тобто на територію окупованого Криму.

Зі свого боку Україна подала в Окружний суд Амстердама позовну заяву про допуск держави на судовий процес як Позивача у справі про повернення частини експонатів виставки. Міністерство юстиції України 8 квітня 2015 року отримало копію рішення, винесеного Окружним судом Амстердама, згідно з яким до участі в судовому процесі допущено державу Україна в особі Міністерства юстиції України.

Правова позиція України: Музейні експонати є виключно державною власністю України і частиною Музейного фонду України. Вони незаконно утримуються Музеєм Алларда Пірсона на території Нідерландів і підлягають поверненню на територію України, а саме до Києва (в Національний музей історії України), а не на тимчасово окуповану Росією частину території України (Крим). Фактично вимоги України ґрунтуються на «двох китах», а саме:

– Положенні Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 р. (у тому числі, і на положенні Імплементаційного Акта, на підставі якого ця Конвенція була прийнята в Королівстві Нідерланди);
– положеннях українського законодавства, що закріплюють право власності держави на спірні музейні об'єкти.

Позиція кримських музеїв полягає в тому, що (1) вони є юридичними й уповноваженими власниками колекцій і відповідно до контрактів та додаткових угод, які вони одноосібно укладали з Музеєм Алларда Пірсона, експонати виставки мають бути повернуті саме до Криму; (2) всі археологічні предмети були знайдені і зберігалися на території Криму впродовж багатьох років; крім того, музеї вважають недопустимим розділення колекцій.

Колегія у складі трьох суддів Окружного суду Амстердама розглянула цю справу на судовому засіданні 5 жовтня 2016 року.

Представництво та захист інтересів України у справі за позовом держави Україна до Музею Алларда Пірсона здійснює юридична фірма «Bergh Stoop & Sanders N.V. (Королівство Нідерланди).

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року оголосив рішення у справі за позовом держави Україна до Музею Алларда Пірсона, визнавши, що музейна колекція виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» підлягає поверненню на територію України, а саме в Київ (Національний музей історії України). Суд визнав, що предмети спірної музейної колекції є культурними цінностями, які незаконно перебувають на території Королівства Нідерланди. Суд наголосив, що музейні артефакти належать державі Україна, яка має право вимагати повернення музейної колекції на підставі положень Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 р., в тому числі і положень Імплементаційного Акта, на підставі якого ця Конвенція була прийнята в Королівстві Нідерланди.

Згідно з цими документами, договірні держави, а отже, і Нідерланди, визнають невід'ємне право кожної держави-учасниці класифікувати й оголошувати деякі культурні цінності невідчужуваними, які в силу цього не експортуються, а також мають сприяти поверненню майна, що було раніше експортоване. Суд наголосив, що не має повноважень на визнання речового права на музейну колекцію, а отже, після того, як культурні цінності будуть повернуті на територію України, питання про право власності на музейні експонати має вирішуватися судами України за матеріальним правом України.

Представники кримських музеїв 16 січня 2017 року подали заяву про апеляційне оскарження цього рішення Окружного суду Амстердама.
11 березня 2019 року відбулися слухання в Апеляційному суді Амстердама. Суд оголосив, що рішення буде винесено 11 червня 2019 року об 11 годині за місцевим часом без публічних слухань (пізніше суд змінив дату винесення рішення на 16 липня 2019 року). Як уже стало відомо, 16 липня суд ухвалив лише проміжне рішення, вимагаючи від сторін протягом двох місяців надати додаткові аргументи. При цьому було також відхилено вирішальні позиції суду попередньої інстанції, який у грудні 2016 року ухвалив повернути всі предмети колекції Україні. Отже, остаточне рішення, заявив апеляційний суд, може бути винесене протягом шести – дев'яти місяців.

Таким чином, вирішення долі так званого «скіфського золота» затягнеться ще на півтора-два роки. Увесь цей час експонати з 4-х музеїв Криму будуть і надалі зберігатися в окремому сховищі Археологічного музею Алларда Пірсона. Тобто ці експонати залишаться «заручниками» в державі, яка визнає Крим українським, але вже 5 років не може наважитись вирішити питання – «куди ж повертати археологічні цінності з українських музеїв – у Київ чи в окупований Крим».

Постскриптум

Даний випадок не має аналогів у європейській юриспруденції. І саме тому рішення з цього питання є дуже складними і непередбачуваними, адже вони, ці рішення, можуть мати подальші «небажані» наслідки у спірних питаннях про належність культурної спадщини тих чи інших країн, яка зберігається у музеях світу. Тому, виходячи з даної ситуації, слід, мабуть, переглянути міжнародне право у сфері захисту культурних цінностей і внести відповідні більш чіткі корективи. Це стосується і законодавства України в музейній сфері.

Виставка «Крим. Золотий острів у Чорному морі», в голландській інтерпретації – «Крим. Золото і таємниці Чорного моря», мала великий успіх як у Німеччині, так і в Нідерландах. З виставкою ознайомилося майже 100 тисяч відвідувачів. Гадаю, цьому істотно сприяли і події, що відбувалися 2014 року в Україні.

Всі матеріали з кримських музейних установ походять з археологічних розкопок на території Кримського півострова. Слід зазначити, що основну їхню частину отримано під час археологічних досліджень 2000-х років, здійснених за наданими державою Україна дозволами на проведення таких досліджень. Серед матеріалів: знахідки з античних міст і поселень – Херсонес, Пантікапей, Тірітака, Артезіан; пізньоскіфських могильників 3 ст. до н.е. – 3 ст. н.е. – Левадки, Усть-Альма; готських могильників 5-7 ст. н.е. – Сувлу-Кая, Джург-Оба, Нейзац, біля с. Лучисте.

Виставка презентувала Крим як унікальний європейський регіон, який протягом тисячоліть був не ізольованою територією, а місцем обміну, зв'язків і комунікацій між Сходом і Заходом, між грецькою цивілізацією, Римською імперією, кочівницьким степом і Китаєм, між осілим, міським населенням і жителями степів. Культурне багатство півострова було представлено не тільки численними декоративними виробами із золота і срібла, а й широким спектром грецької архітектури, скульптури, кераміки і знахідками з курганів кочовиків.

Окрасою виставки стали китайські лаковані шкатулки 1 ст. н.е. з багатих поховань Південно-Західного Криму (Усть-Альмінський могильник) – сенсаційні археологічні знахідки, свого часу реставровані в Японії всесвітньо відомим майстром і реставратором лакованих виробів паном Шосаі Кітамура, чий титул рідною мовою звучить як «національний скарб Японії». Саме з цих знахідок та історії їхньої реставрації і розпочався виставковий проект «Крим. Золотий острів у Чорному морі».

За сприяння Українського культурного фонду

© Крим — це Україна