Максим Дубов'яз. Газета «Кримська світлиця», 2018 рік, випуск № 50
У розкішному різноманітті кримських пейзажів є дивна місцина, краєвиди якої не сплутати з будь-якими іншими, принаймні в Криму. Це – Сонячна долина.
Тюркська назва місцини – Qoz – перекладається як «око»: мовляв, навіть коли все над морем, берегом і горами затягнуте щільними хмарами – тут ніби проглядає чисте око серед тих хмар у небі. Так, це – найсонячніше місце на півострові, й підсоння тут, як свідчать довідники, «справжньої напівпустелі».
Перед останньою Великою війною тамтешні пейзажі з літа в літо писали студенти, що студіювали живопис у далеких похмурих столичних містах колишньої Імперії, вони тут набиралися сонця та вражень на весь сірий рік в академічних аудиторіях… Втім, Сонячною долина тоді ще не звалася, назвою було навіть не «Qoz», а… «Козы». Не дуже романтично, тому, мабуть, і створене тут напередодні тієї Війни вино назвали не за цією місциною, як вчив слідом за класичними виноробами відомий Голіцин, а більш широко та нейтрально: «Кримське рубінове».
Справді, гранатовий тон цього вишуканого десертного вина з аборигенних сортів винограду має тенденцію відсвічувати справжнім рубіном. І долина Qoz – це, звісно, Крим, але ж далеко не по всій виноградній смузі півострова можна знайти ті місцеві сорти, що надають цьому вину його неповторний смак, який ні з чим не сплутати: Екім кара, Джеват кара, Кефессія… Для унікального вина й назву треба було відшукати відповідну.
І назва з'явилася – вже на початку 60-х років, коли в тоді вже Сонячній долині знову відродили старе виноробство. Щоправда, старі долинні селища мали вже нові імена, серед яких — промовисте «Лагерное», безлике «Богатовка» і влучне «Сонячна долина». Останню назву селище подарувало місцевому білому десертному вину, а відновлене «Кримське рубінове» стало… «Екім кара». Цю не зовсім зрозумілу назву з самого початку дрібними літерами писали під «головною»: «Чорний доктор».
Знавці кажуть, що переклад цей недосконалий, що, справді, «екім» — це «доктор», у сенсі «лікар»; що «кара» означає «чорний» — це, мабуть, одне з тих знань, якими володіють навіть люди, далекі від тюркомовного ареалу. Але є тонкощі: мовознавець каже, що перекладати треба не слово в слово, і точніше тлумачення «екім кара» — «лікареве чорне» або «чорне від лікаря».
Й отут знову беруть слово місцеві краєзнавці. Дослідник Долини – від скіфських часів і до зовсім недавнього минулого — Олександр Вольф стверджує, що тамтешній «екім» — не легенда, а фігура повністю достовірна. Під час відомої епідемії холери в позаминулому столітті сюди було делеговано лікаря на прізвище Граперон. Лікар, а в цьому контексті його вже сміливо можна назвати «доктор», вподобав сонячну долину Qoz. Вино з його виноградників, мабуть, добре допомагало пацієнтам Граперона у боротьбі з різними недугами, і вони передавали з вуст у вуста вдячну пам'ять про Доктора.
Згодом склалася місцева легенда, імена героїв якої – Доктор і Полковник з епітетом «Чорний», увічнені в назвах вин Сонячної долини. Якщо без сентиментальних подробиць, фабула в тому, що пораненого вепром на полюванні Полковника Доктор своїм чудодійним вином вилікував, але… перебравши ліків мисливець уже і друга прийняв за вепра, й так Доктор і загинув, а невтішний Полковник картав себе за це решту життя…
За цими красивими назвами – не лише традиція місцевого виноградарства, що зберегло унікальні аборигенні сорти. І не лише копітка робота дослідників та агрономів. За ними – ще й багатство Криму, його підсонь, пляжів, гір, виноградників і... людей — живих і легендарних.