Композитор музики барв

Відновлення творчих сил і віри у себе українського
художника Івана Хворостецького на кримській землі

У фондовій збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігаються артефакти, що розповідають про життєвий і творчий шлях відомого українського художника Івана Федоровича Хворостецького, який у своїй багатогранній творчій палітрі теж доторкнувся до безмежної краси кримських краєвидів і відкрив новий напрямок у своїй творчості.

Іван Хворостецький народився 1888 року на Волині в чудовому селі Юридики біля Почаєві (тепер – Тернопільська область). Першим учителем майбутнього художника був його дядько, почаївський іконописець. Здібності Хворостецького помітили, пропонували розписувати церкви на Волині, згодом –
собори Києва, Білої Церкви. У 1908 році вступає в Київське художнє училище, де наполегливо навчається сім років. Подальшому навчанню завадили війна та
революція: довелося покинути Петербурзьку художню академію. Через 10 років, уже в поважному віці, вступив у Київський художній інститут, який закінчив
1928 року. Працював у цьому ж виші, викладав живопис на архітектурному
факультеті Київського інженерно-будівельного інституту та інших навчальних
закладах столиці. Великого успіху сягнув І. Хворостецький у 1928 році на
міжнародній виставці у Венеції. Його картина «Пралі» була відзначена як краща
робота. Напревеликий жаль, майже всі його довоєнні твори згоріли. Відтоді вціліли лише 4 роботи (зберігаються в Державному музеї українського мистецтва в Києва).

Після другої світової війни повертається на рідну Почаївську землю.
Зібравши мужність, працює багато й натхненно. Пейзаж посідає чільне місце в
творчості митця. Іван Хворостецький був художником глибоко національним.
Головним образом проникливих пейзажів обрав Україну, особливо – рідну
Тернопільщину.

Illustration

Іван Хворостецький. «Хвилі», 1951, картон, олія

ТОКМ Ж-157

Illustration

Іван Хворостецький. «Морський берег», 1952, картон, олія

ТОКМ Ж-154

Illustration

Іван Хворостецький. «Хвилі», 1952, картон, олія

ТОКМ Ж-413

Illustration

Іван Хворостецький. «Море», 1952, картон, олія

ТОКМ-417

У повоєнні роки І. Хворостецький продовжував творчі пошуки в царині
пейзажу, використовуючи неодноразові поїздки на Кримський півострів. На
початку 50-их років минулого століття з групою художників-мариністів І.
Хворостецький тричі відвідав Крим, зокрема, Гурзуф. Саме тоді прийшло до нього мало не все, що було йому так необхідно після важких років війни. Тут, у Криму, проживаючи серед художників, митець із особливою гостротою відчув благодатну силу товариства. Він повною мірою збагнув, що повертається до нього майстерність, здавалося назавше втрачена, й водночас – віра у себе. Поїздки виявилася надзвичайно плідними. Найдивовижніше, що Іван Федорович все життя писав загалом пейзажі, застосовуючи спокійні, співучі ритми. Замилування викликали рівні, далекі горизонти –відчув і точно передав колорит кримської природи.

Твори Івана Хворостецького зберігаються в музеях Києва, Тернополя,
Кременця, Миколаєва. Фондова збірка Тернопільського обласного краєзнавчого
музею нараховує 86 оригінальних полотен. Усі роботи вражають вмінням
художника побачити неповторне у повсякденному. Серед них – 18 картин, на яких оживає природа Криму, відчувається дихання моря в оточенні гір.

Illustration

Іван Хворостецький. «Осінній прибій», 1952, картон, олія

ТОКМ Ж-153

Illustration

Іван Хворостецький. «Гурзуф», 1953, картон, олія

ТОКМ Ж-101

Illustration

Іван Хворостецький. «Камені», 1953, картон, олія

ТОКМ Ж-407

Illustration

Іван Хворостецький. «Артек», 1954, полотно, олія

ТОКМ Ж-409

Illustration

Іван Хворостецький. «Морський етюд», 1954, картон, олія

ТОКМ Ж-161

Величезні брили скель, безкрайнє море пейзажів І. Хворостецького надають
людському перебуванню крихкості, тимчасовості. Автор посилив і розширив свою колірну гаму, але колорит робіт залишається м'яким і стриманим. На невеликих картонках олійними фарбами художник відтворив море, скелі та земну твердь: «Хвилі» (1951), «Море» (1952), «Морський берег» (1952), «Камені» (1953), інші.

Навіть у найпростіших етюдах немає студійної відчуженості. Автор
продовжує залишатися самим собою. Художник відчуває неперехідну цінність
будь-якої земної «малості», його етюди – один-однісінький камінь чи хвиля, що
б'ється силоміць об скелястий берег, силою і ясністю цього відчуття нагадують
класичні акварелі. Іван Хворостецький, як справжній знавець природи, стверджує, що довкола нічого не повторюється, й одвічний рух становить головний її закон. Саме тому колірні вирішення в етюдах – завжди різні.

У невеликих речах утверджується єдність світу. Художник уникає зображення
безкрайніх морських просторів. Гори, море, небо – все співмаштабне, домірне
людині. В цьому – джерело гармонії світу митця. Проживаючи в Гурзуфі,
художник досліджує складні для живописця стани природи: досягає безмежного
багатства тону (сіре небо і сіре море написані по-різному: видно, як клубочаться і
нависають хмари над водою, піднімаються бурхливі хвилі – «Осінній прибій»,
1952).

Привертають увагу живописні краєвиди Криму, виконані олійними фарбами
на полотні та картоні, дещо більших розмірів, в яких маляр переходить від
пейзажного етюда до пейзажної композиції: «Берег Артека» (1950), «Бухта Ялти»,
«Артек. Головний вхід», «Берег моря», «Артек», «Морський етюд» (усі – 1954).
Завважені полотна написані вже не з натури, як вище згадані етюди, тому можливо менш вдалі. У порівнянні – видно, як програє художник, відходячи від
безпосереднього спілкування з природою, дозволяючи стати між нею і своєю
роботою власним колишнім спостереженням, почуттям, які він пережив,
перебуваючи на кримській землі.

Illustration

Іван Хворостецький. «Берег моря», 1954, полотно, олія

ТОКМ-52

Illustration

Іван Хворостецький. «Бухта Ялти», 1954, картон, олія

ТОКМ Ж-18

Illustration

Іван Хворостецький. «Камінь на морі», 1955 картон, олія

ТОКМ Ж-20

Illustration

Іван Хворостецький. «Берег моря», 1957, полотно, олія

ТОКМ-139

У своїх спогадах Народний художник СРСР Микола Глущенко так згадував
про кримські роботи митця: «Гурзуфські пейзажі Івана Хворостецького були
особливо прозорі, що відповідало самій природі Південного Криму. В цьому
виявлялася велика культура живопису, культура колориту. Його широка палітра,
сприйнятливість до розмаїття станів природи дозволяли уникати чорноти й
статичної непорушності у пейзажах. Його картини створюють відчуття глибини,
швидкоплинної мінливості станів природи. Морський пейзаж був відкриттям
нового напрямку в його творчості».

«Композитором музики барв» називали Івана Хворостецького
мистецтвознавці, оскільки він дуже тонко передавав у своїх творах відчуття землі,
неба, повітря...

Художник відійшов у засвіти 19 листопада 1958 року в Почаєві.

Персональні виставки: Львів, Тернопіль (неодноразово), Кременець, Почаїв,
Херсон, Москва тощо.

1968 року на його рідній хаті відкрито меморіальну дошку, а згодом – музей у
Почаєві.

Матеріал підготувала Галина Завіша, завідувачка сектора зберігання
відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Back
Made with