Інфраструктурні проєктив Криму
Розвиток економічного та рекреаційного потенціалу Криму багато в чому залежав від своєчасного впровадження новітніх інноваційних проєктів, реалізації сучасних конструкторських рішень у різних сферах життєдіяльності півострова.
Розвиток економічного та рекреаційного потенціалу Криму багато в чому залежав від своєчасного впровадження новітніх інноваційних проєктів, реалізації сучасних конструкторських рішень у різних сферах життєдіяльності півострова.
Значні зусилля та матеріальні ресурси вкладалися у становлення сфери лікувально-оздоровчого туризму, розгалуження залізничної мережі, будівництво промислових потужностей. У фондах Центрального державного науково-технічного архіву Українизберігається чимала кількість документів, що утворилися в результаті діяльності провідних науково-дослідних, проєктних, конструкторсько-технологічних організацій та конструкторських бюро. Частина фондів архівуприсвячена проєктам кримських підприємств, здравниць, об'єктів залізничної інфраструктури, розробленим за участі українських конструкторських установ. Прокладання ділянки залізничної колії «Інкерман 2 – Севастополь 2» у Кримубуло обумовлено стратегічною метою пришвидшити у 1951 році темпи відбудови Севастополя.
План траси «Інкерман 2 – Севастополь 2», Кримська обл. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-434, Оп.1, од. зб. №2
За проєктом, саме ця ділянка колії стала складовою частиною Севастопольського залізничного вузла і призначалася для подачі вантажів та будівельних матеріалів на нову станцію Севастополь 2, розташовану згідно з затвердженим генеральним планом міста, у районі Куликова поля.
Скорочений поздовжній профіль «Інкерман 2 – Севастополь 2», Кримська обл. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-434, Оп.1, од. зб. №3
Крім того, завдяки налагодженню залізничного сполучення були створені всі необхідні умови для організації масових перевезень з можливістю вільного маневрування всередині вузла рухомих залізничних одиниць спеціального призначення. Таким чином, повністю задовольнялися потреби прилеглих баз і об'єктів Чорноморського флоту у залізничному транспорті.
Минав час, і з'явилася нагальна необхідність у добудові нових залізничних магістралей. Проєкт залізничної гілки «Інкерман 2 – Камишова бухта» у 1969 році виборов перше місце у Всесоюзному огляді-конкурсі як найякісніший об'єкт будівництва. І це закономірно, оскільки ця розробка вирізнялася оригінальністю інженерних рішень з огляду на гірську місцевість зі скельними виїмками, утвореними вибуховим способом, а також наявність штучних споруд.
Схематичний план залізничної гілки «Інкерман 2 – Камишова бухта», Кримська обл. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од. зб. №4
Прокладання залізничних колій по лінії Інкерман 2 – Камишова бухта здійснювалося першочергово з метою обслуговування Севастопольської бази океанічного рибальства і транспортування свіжомороженої риби та продукції консервного заводу з рибного порту в Камишовій бухті.
План траси основного напрямку Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од. зб. №7
На додачу у зв'язку з уточненням об'єктів другої черги будівництва було окреслено комплексне проєктне завдання з розширення Севастопольського морського рибного порту. Зокрема, слід було прокласти під'їзні колії на нафтобазу, будівельну базу «Кримгідробуд», дообладнати станцію Інкерман 2 і роз'їзд Первомайський пристроями електричної централізації, а залізничну гілку Інкерман 2 – Камишова бухта – постійними пристроями СЦБ.
Детальний поздовжній профіль шляху на нафтобазу. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-86, К. 1-113, Оп.1, од. зб.№37
Одним з виробничих підприємств Криму, на якому апробовувалися новітні технологічні прийоми, став Керченський металургійний завод ім. П. Л. Войкова. Проєкт заводського цеху з виготовлення сталевого емальованого посуду відзначили бронзовою медаллю ВДНГ на конкурсі творчості молодих проєктувальників.
Експреслабораторія, майстерні. План розташування обладнання. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-35, К. 1-252, Оп.1, од. зб.№1
У Криму до сьогодні функціонує чимало санаторних оздоровчих комплексів, споруджених ще у минулому столітті. Будинок відпочинку у Нижньому Місхорі (м. Ялта), санаторний комплекс «Кипарис» в Алушті – вирізняються інноваційними для свого часу конструкторсько-проєктними особливостями.
Літні спальні корпуси у Місхорі. Ситуаційний план. Центральний державний науково-технічний архів України, Р-31, К.1-515, Оп.1, од. зб.№2
Будинок відпочинку у Нижньому Місхорі (м. Ялта) розташований у мальовничій місцевості поблизу моря та Місхорського парку. Будівництво тривало впродовж року, введення в експлуатацію відбулося у 1959 році. Загалом було спроєктовано дванадцять спальних корпусів з дотриманням норм щодо сейсмічності регіону.
Літній спальний корпус у Місхорі. Фасади, розріз. Центральний державний науково-технічний архів України, Р-31, К.1-515, Оп.1, од. зб.№7
Типовий технічний опис будинку відпочинку: чотири поверхи; площа забудови – 269,0 м2; будівельна кубатура – 323,0 м3; кількість кімнат – 50; кількість місць – 100.
При спорудженні санаторного комплексу «Кипарис» Міністерства сільського господарства СРСР в Алушті було застосовано нове конструкторське рішення рамного каркасу з розподілом колон за поверхами, з'єднанням ригелів з колонами і між собою за допомогою наскрізних вузлових накладок.
План типового поверху. Техніко-економічні показники. Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од. зб.№3
Впровадження сучасних підходів дало змогу запобігти надмірному навантаженню ригелів на колону та своєю чергою зменшило обсяг зварювальних робіт, максимально уніфікувало елементи каркасу, скоротило кількість їх типорозмірів, суттєво спростило виготовлення і монтаж. Металоконструкції каркасу будівлі мали витримати бічний тиск ґрунту, власновагові, природні, сейсмічні та тимчасові навантаження на перекриття. Розрахунок рамного каркасу проводився, з огляду на умови жорсткого защемлення стійок під час встановлення на залізобетонні фундаменти. Схеми каркасу та вузлів застосовані відповідно до авторського свідоцтва № 607907.
План опорних плит. Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од. зб.№6
Спальний корпус санаторного комплексу має Т-подібну форму і розподілений на 7 секцій на різних поверхах. Вузловою є 16-поверхова секція 7 (загальна висота 53,2 м). Секція має форму прямокутника зі зрізаними кутами 16,6 х 13,2 м.
До трьох сторін прилягають: секція 6, яка має 11 поверхів і загальну висоту 36,6 м; секція 5 і розташована за нею секція 4 – відповідно 12 і 10 поверхів і висоту 38,8 і 33,3 м; секція 3 і розташована одна за одною секції 2 і 1, мають відповідно 13,11 і 10 поверхів, висотою 43,2 і 33,2 м.
Секція 5. Плани на відм. 0.000 – 38.270. Розрізи 64-64 –76-76. Центральний державний науково-технічний архів України, Р-37, К.1-506, Оп.1, од. зб.№11
Основні несучі конструкції кожної секції спального корпусу спроєктовані у вигляді рамного в обох напрямках сталевого каркасу з жорсткими вузлами сполучення ригелів з колонами.
З огляду на гористу місцевість південної частини Кримського півострова під час проєктування санаторних комплексів були передбачені спеціальні ліфтопідйомники шахтного типу. Такі підйомники були сконструйовані для санаторію «Сосновий гай» у м. Ялта (Місхор) для підйому і спуску до 170 відпочивальників у годину «пік» і евакуації хворих на ношах.
Проєкт планування, вентиляції та освітлення споруди розроблений для максимальної зручності відпочивальників з втіленням оригінальних інтер'єрних задумів.
У комплекс споруд ліфтопідйомника входять: припортальна ділянка, портал, тунель, що сполучає портал і оглядову терасу зі стовбуром шахти, проміжною та пристовбурною камерами, ствол шахти з ліфтами і верхній вестибюль.
Будівельні конструкції. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-165, К. 1-282, Оп.1, од. зб.№2
Ліфтопідйомники спроєктовані з урахуванням 8-бальної сейсмічності району. Вестибюль і пішохідний тунель виконані в індивідуальному дизайні.
План споруди. Центральний державний науково-технічний архів України, Ф.Р-165, К. 1-282, Оп.1, од. зб.№2
Наразі вашій увазі представлено лише третину дигіталізованих конструкторсько-технологічних інфраструктурних проєктів, реалізованих у Криму.
Очікує на оцифрування левова частка архівних матеріалів ЦДНТА України, – а це тисячі одиниць зберігання, які, зокрема, містять комплекси: Кримський содовий завод (м. Красноперекопськ), Камишловський віадук (981 кілометр залізничної лінії «Павлоград – Севастополь»), комплекс піонертаборів санаторного типу (м. Євпаторія), виробничо-експериментальний завод із розведення морських риб, Красноперекопське високомеханізоване товарне рибне господарство, дослідно-промисловий цех окису магнію, Сімферопольський міський молочний завод.
Центральний державний науково-технічний архів України
