Велике переселення українців до Криму

Крим опинився на межі виживання: зруйнований війною та без належних трудових та матеріальних ресурсів.

← На головну

Допоки на фронтах Другої світової війни ще точилися збройні протистояння, зі звільненого від нацистів Кримського півострову було спішно депортовано кримських татар, греків, болгар, вірмен та німців. Крим опинився на межі виживання: зруйнований війною та без належних трудових та матеріальних ресурсів.

Єдиний вихід зі скрутного становища радянська влада вбачала у налагодженні ефективного міграційного механізму переселення тисяч українців до Криму. Цей процес було запущено задовго до офіційного приєднання півострову до материкової України у 1954 році.

До прикладу, у Державному архіві Сумської області збереглися документальні свідчення переселення сум'ян до Кримської АРСР у 1944 році та впродовж 1952-1953 років.

Родини колгоспників почали активно агітувати перебиратися до Криму наприкінці 1944 року. Кожному, хто забажав переїхати, рекомендувалося не брати власну худобу, яка могла не витримати тривалого переїзду. Як наголошується у листі секретаря Сумського обкому КП(б)У П.Ф. Куманька голові Миропільської районної комісії з переселення колгоспників та спеціалістів до Куйбишевського району Кримської АРСР:

«Наркоммясомолпром СССР обязан взамен сданного на месте скота выдать в Крыму такое же количество скота, а не имеющие скота в своем пользовании здесь, им Наркоммясомолпром СССР выдаст корову…, но по государственным закупочным ценам». Крім того, державою передбачалося виділення райземвідділом 2500 тис. крб главі кожної сім'ї, яка виїздила до Криму на постійне місце проживання.

13 вересня 1944 року з Миропільського району Сумської області було відправлено «…колхозников в количестве 8 семейств».

Лист секретаря Сумського обкому КП(б)У П.Ф. Куманька голові Миропільської районної комісії з переселення колгоспників та спеціалістів до Куйбишевського району Кримської АРСР про підготовку та відправлення переселенців. 7 вересня 1944 року.

Державний архів Сумської області, П-14, оп. 1, спр. 41, арк. 1

Такий вигляд мали довідка встановленого зразка для переселенців та списки родин колгоспників, які бажали переїхати на Кримський півострів:

Довідка переселенця до Куйбишевського району Кримської АРСР, видана Семериченку Василю Івановичу, трактористу Миропільської МТС. 11 вересня 1944 року.

Державний архів Сумської області, П-14, оп. 1, спр. 41, арк. 11

Список колгоспників колгоспу «Хвиля революції» Шаповалівської сільради Конотопського району Сумської області, які переселяються у 1944 році до Куйбишевського району Кримської АРСР. 7 вересня 1944 року.

Державний архів Сумської області, П-42, оп. 1, спр. 228, арк. 11

Друга хвиля переселення до Криму розпочалася у 1951 році. У рішенні Виконкому Сумської облради депутатів трудящих від 18 січня 1952 року, зокрема, йшлося про недовиконання плану за 1951 рік, що становило 66,1 відсотка, тобто з 950 сімей переїхало 650.

Виконкомам райрад дорікалося: «…недооценили государственного значения переселенческих мероприятий, не организовали среди населения надлежащей массово-разъяснительной работы по разъяснению условий переселения и льгот для переселенцев, не установили должного контроля…»

«Во исполнение постановления Совета Министров УССР от 29 декабря 1951 года №3907» було вирішено у 1952 році переселити до Криму 400 сімей колгоспників Сумської області.

Рішення виконкому Сумської обласної ради депутатів трудящих від 18 січня 1952 року № 77 «Про заходи по забезпеченню виконання в 1952 році плану переселення колгоспників та іншого населення в Кримську область».

Державний архів Сумської області, Р-2196, оп. 9, спр. 685, арк. 77-80

Заяви про бажання переїхати до Криму оформлювалися довільно.

Заява Лаврененка Юхима Васильовича, жителя с. Голубівки Середино-Будського району з проханням дозволити йому та його сім'ї переселитися до Кримської області. 02 березня 1952 року.

Державний архів Сумської області, Р- 2307, оп. 2, спр. 50, арк. 16.

Станом на лютий 1952 року було прозвітовано про готовність до переїзду 60 колгоспних родин.

Лист переселенського відділу виконкому Сумської обласної ради депутатів трудящих до голови Середино-Будської райради депутатів трудящих з повідомленням про переселення 60 сімей району до совхозу «Феодосійський» Радянського району Кримської області. 01 лютого 1952 року.

Державний архів Сумської області, Р-2307, оп. 2, спр. 50, арк. 7.

На виконання рішення Ради Міністрів УРСР від 15 січня 1952 року Виконкомом Сумської облради депутатів трудящих від 13 листопада 1952 року № 1801 було визначено переселяти не лише поодинокі сім'ї, а підійти до цього питання комплексно, змінюючи місце дислокації одразу цілих колгоспів чи бригад, які дали згоду виїхати у повному складі.

Попри те, що за підсумками 9 місяців, план вдалося виконати більшістю райвиконкомів, проте деякі все ж таки халатно поставилися до виконання завдання і навіть: «…бездушно отнеслись к вывозке переселенцев к станциям погрузки, допускали отправку необорудованных эшелонов, в результате чего план переселения, установленный на 1952 год, не выполнен. Исполком Ульяновского райсовета депутатов трудящихся нарушил установленный порядок отбора бригад на переселение, не добившись согласия на переселение большинства членов бригады №3 колхоза им. Ворошилова, принял решение переселить ее в Крымскую область, в результате чего из 57 семей, переселилось только 20».

Рішення виконкому Сумської обласної ради депутатів трудящих від 13 листопада 1952 року № 1801 «Про хід виконання плану переселення за 1952 рік та заходи які забезпечать успішне виконання плану переселення в 1953 році».

Державний архів Сумської області, Р-2196, оп. 9, спр. 719, арк. 49-51.

Перед відправленням до Криму з переселенців часто формували будівельні бригади, які займалися спорудженням та облаштуванням житла для власних потреб, тому у рішенні відзначалося: «...закончить отправку в Крымскую область глав и трудоспособных членов семей для участия в строительстве домов и устройстве своего хозяйства».

Принагідно, Виконкомом Сумської облради депутатів трудящих було поінформовано населення про чинні у 1952 році пільги переселенцям, зокрема на придбання худоби, звільнення від обов'язкового надання державі шкіряної сировини, яєць, бринзи.

Рішення виконкому Сумської обласної ради депутатів трудящих від 08 січня 1952 року № 160 «Про пільги по переселенню на 1952 рік».

Державний архів Сумської області, Р- 2307, оп. 2, спр. 50, арк. 13,14.

Радянські можновладці чудово усвідомлювали, що без України швидко відновити потенціал Криму буде непросто. Владна міграційна, дотаційна та пропагандистська політика в купі дала бажаний результат.

Крим, який перебував у складі РРФСР, упродовж 1944-1954 років було фактично реанімовано зусиллями тисяч українців. Саме їм довелося здійснити найважче – закласти підвалини подальшого успішного розвитку кримського регіону.

Тож оформлення де-юре приєднання Кримської області у 1954 році до України наразі сприймається радше як формальний крок. Особливо на тлі десятиліття копіткої праці українців, зменшення асигнувань для інших областей та підживлення економіки півострова за рахунок значних фінансових вливань з бюджету УРСР.

Державний архів Сумської області